Публікація «Поштова карета застрягла на шляху реформ. Хто витягне галузь із ями?» («Голос України», № 116 від 25 червня 2010 р.) викликала чималий резонанс серед читачів нашої газети. Стаття зачепила болісну й актуальну проблему роботи Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта». Газета навела цифри, що свідчать про скорочення протягом кількох років кількості листів, посилок і поштових відділень. Водночас, за твердженням тижневика «2000», колишнє керівництво відомства всі зусилля спрямовувало на «побудову комерційних схем, котрі обіцяють великі дивіденди їхнім творцям». Чи не в цьому причина складного економічного становища державного підприємства?
Як повідомляла наша газета, оголошено конкурс на заміщення вакантної посади генерального директора УДППЗ «Укрпошта». Конкурсний відбір керівника державного підприємства, котре охоплює своєю мережею всю країну й дає роботу майже 110 тисячам чоловік, — подія, що являє чималий суспільний інтерес. І працівники поштового зв’язку, і клієнти стурбовані станом справ у галузі. Це підтверджують листи, що прийшли на адресу «Голосу України». Ось деякі з них.
«На одного роба — три виконроби»
«Добрий день, шановна редакціє газети «Голос України!», — йдеться в колективному листі працівників відділення поштового зв’язку № 24 м. Горлівки (Донецька область). — Прочитавши статтю в газеті, були приємно здивовані, що нарешті ще хтось звернув увагу на роботу пошти «згори». Наше відділення — одне з великих відділень Центру поштового зв’язку № 4, розташоване на житловому масиві «Сонячний», обслуговує більш як 15 тисяч чоловік. Раніше на цьому житловому масиві працювали сім відділень пошти. Тепер залишилося одне — наше. Останнє закриття відділення поштового зв’язку відбулося у вересні 2009 року. Нам, простим поштовикам — листоношам, операторам — найприкріше, що у вищому керівництві пошти немає жодної зацікавленості, щоб у відділенні працювалося легше. То програму надішлють недо-працьовану, то іграшками й лампочками змушують торгувати за цінами, які були озвучені у вашій статті. На сьогодні ми виконуємо безліч робіт, які навіть не входять у розрахунок чисельності штату. Самі бачимо, що обсяги падають. Потрібно міняти щось кардинально. Але де взяти доходи, щоб забезпечити собі рентабельність?
У нашому відділенні за останній рік скоротили трьох осіб. Але ж скорочують живих людей, які справді приносять доходи — листонош, операторів. І дуже цікаво: чи торкнулася реструктуризація структури управління в Генеральній дирекції й скільки там скоротили людей? Адже не зрівняти заробітну плату листоноші, оператора, ба навіть начальника відділення, із заробітною платою одного з дев’яти заступників генерального директора. От і виходить, що на одного роба — три виконроби.
Більша частина нашого колективу — то «старожили» з багаторічним стажем роботи. І нам дуже прикро бачити, як пошта потихеньку вмирає. Як можна призначати на посаду генерального директора людину, котра раніше, як ми довідалися, не працювала у галузі? Людину, котра у період кризи збільшує чисельність своїх заступників до дев’яти? Якщо цей лист знайде місце на сторінках вашої газети, просимо опублікувати наш заклик до міністра транспорту й зв’язку: «Поверніться лицем до роботи відділень поштового зв’язку. Знайдіть можливість і час вникнути в наші проблеми. На жаль, ми не знаємо всіх кандидатів на посаду генерального директора, але просимо Вас прийняти правильне рішення — призначити людину, котра знає роботу пошти не з чуток».
«Наша родина, три покоління якої працюють у поштовій галузі, прочитавши статтю в газеті «Голос України», була обурена фактами діяльності вищого керівництва УДППЗ «Укрпошта», — ділиться наболілим сім’я Писарєвих з Харкова. — Пошта за всіх часів була й залишається одним із головних соціальних об’єктів держави, і керувати таким підприємством повинні не дилетанти-одноденки, а справжні професіонали своєї справи. Нам здається, що кожний з останніх керівників «Укрпошти» головною своєю метою ставив аж ніяк не турботу про стотисячний поштовий колектив і розвиток підприємства. Кожне речення цієї статті викликає біль і сором за таких псевдокерівників. Звідки їм знати, якою тяжкою працею ми, листоноші, заробляємо кожну копійку доходів для свого підприємства? Ми з надією очікували зміни влади в країні й були впевнені, що Президент, як і обіцяв, приведе до влади команду справжніх професіоналів. І справді, бачимо позитивні зміни в країні. Але чому ж вони не торкнулися нашої пошти? Адже в такому величезному підприємстві напевно є справжні професійні, відповідальні й, найголовніше, — чесні люди, яким доля державної пошти не байдужна. Інакше найпотужніше підприємство перетвориться з державної пошти на «приватну лавочку».
«Пропрацювала в галузі майже 30 років, — пише начальник відділення зв’язку № 34 р. Луганська Світлана Березіна. — Мене й мій колектив дуже турбує те, хто нами керує. Людина, котра має знання й бажання в цей важкий період вирішити нагальні проблеми? Чи той, хто шука власної вигоди? Ознайомилися з біографією нинішнього керівництва «Укрпошти» і дивуємося: невже в стотисячному колективі поштовиків немає справжніх професіоналів? Віримо: у підрозділах поштового зв’язку є чимало фахівців, які турбуються й про працю поштовиків, і про якість обслуговування наших клієнтів».
З колегами згодні й у відділенні зв’язку «Бараниківське» центру № 3 Луганські дирекції УДППЗ «Укрпошта». За дорученням колективу до редакції написала начальник відділення Любов Лук’янцева. «Прочитавши вашу статтю, ми промовчати не змогли. Гірко й прикро за нашу пошту. Це нелегка праця. Щораз дедалі складніше й складніше виконувати плани, зокрема з торгівлі, адже товар, що надходить у відділення зв’язку, за цінами дорожчий за той, що його продають наші конкуренти. Незрозуміло, як може керувати поштою людин, котра не знає її роботи. Справді, невже з 110 тисяч працюючих поштовиків немає гідного фахівця?»
«Боротися із кризою, але не коштом трудящих»
«Крик душі» звучить у листі, підписаному Марією Іванівною Давиденко — інвалідом війни, ветераном Донецької дирекції УДППЗ «Укрпошта», котра пропрацювала в галузі 51 рік (!), і головою Донецької обласної організації профспілки працівників зв’язку обласної дирекції Надією Красицькою:
«Донецька обласна організація профспілки працівників зв’язку УДППЗ «Укрпошта» об’єднує 8302 члена профспілки й понад 3 тисячі ветеранів. Висловлюємо глибоку подяку за вашу небайдужість до поштової галузі, а саме — за статтю «Поштова карета застрягла на шляху реформ. Хто витягне галузь із ями?» Працівники галузі в останні роки стали заручниками контрактів Генеральної дирекції й споживачами всіх неліквідних товарів і неконкурентоспроможних послуг. Після спілкування у відділеннях поштового зв’язку, особливо з листоношами, тобто працівниками, які за рахунок свого здоров’я заробляють кошти на оплату праці не тільки собі, а й вищестоящим керівникам і фахівцям, розумієш, що у керівництва генеральної дирекції або замало кваліфікації, або існує особиста зацікавленість у деяких «проектах» і «реформах».
Від імені профспілок і всіх трудящих Донецької дирекції УДППЗ «Укрпошта» попереджаємо, що спроби втручання непрофесіоналів у систему поштової галузі неприпустимі. Пошта має бути державною й тільки державною, і керувати нею повинні безкорисливі, віддані поштовій справі професіонали, фахівці з великої букви. Події, що відбуваються навколо конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора, хвилюють усіх поштовиків. Ветеранів і обласний профспілковий актив турбує майбутнє галузі. Зростає непевність у завтрашньому дні. Переконані: боротися з кризою необхідно не коштом трудящих, бо обґрунтувати нові посади й зміни в генеральній дирекції при скороченні штату в регіональних дирекціях неможливо.
Вважаємо, що в разі байдужого ставлення до галузі й активних дій для захисту особистих інтересів окремих людей подальша доля поштової галузі й трудового колективу поштовиків буде під великим сумнівом. Ще раз висловлюємо подяку за публікацію й просимо вашого втручання для проведення відкритого конкурсного відбору на заміщення вакантної посади генерального директора УДППЗ «Укрпошта».
Ми, журналісти, — також за відкритість процедури відбору кандидатів на посаду генерального директора. Порядок проведення конкурсу передбачає змагальність претендентів. На жаль, ні про прізвища, ні про програми претендентів, ні про їхні послужні списки громадськість не знає нічого. На офіційних сайтах Міністерства транспорту й зв’язку або «Укрпошти» такої інформації ви не знайдете. А може, у відомстві не зацікавлені в оприлюдненні відомостей про претендентів — хоча б тому, що в оголошенні про конкурс сказано: претендент повинен мати повну вищу освіту відповідного напрямку й досвід успішної роботи на керівних посадах підприємств галузі зв’язку й сфери інформатизації не менше п’яти років. Нинішній керівник поштового відомства за освітою — інженер-будівельник, а в галузі працює із квітня 2010 року, менше трьох місяців. На цей факт ми звертали увагу в попередній публікації.
У країні настав час професіоналів, які не бояться публічності
Порядок проведення конкурсного відбору керівників державних суб’єктів господарювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 3 вересня 2008 року, говорить, що «обов’язковою умовою проведення конкурсного відбору є його відкритість». Тому бажання громадськості знати, як проходить відбір найкращого з претендентів на пост генерального директора — не тільки природне (з огляду на масштаб і значимість «Укрпошти»), але й законне. Представники засобів масової інформації мають право бути присутнім на засіданнях комісії під час розкриття пакетів документів, поданих претендентами, їх розгляду й оголошення переможця.
На жаль, деякі журналісти, котрі прибули для висвітлення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора «Укрпошти», не потрапили далі прохідної міністерства. Телефон прес-служби мовчав. І тільки згодом стало відомо, що засідання конкурсної комісії перенесено. Між іншим, про те, що засідання 25 червня скасовано, журналістам ніхто не повідомив. Тепер конкурс має пройти 2 липня. Чи відкриють цього разу двері для преси, як це передбачено законом?
Президент України Віктор Янукович, виступаючи на Раді регіонів 24 червня 2010 року, заявив про необхідність змінити державну кадрову політику: «Значна частина наявного кадрового корпусу не готова до роботи в умовах сьогодення й на перспективу, насамперед через нездатність аналізувати, розробляти, відстоювати, реалізовувати, вчасно коригувати управлінські рішення й повною мірою відповідати за доручену справу». Прозорість проведення засідання конкурсної комісії 2 липня стане тестом для керівництва відомства на відповідність Стратегії державної кадрової політики до 2020 року, про яку говорив глава держави. Адже й у поштовій галузі, і у всій країні настав час професіоналів.