«Літературний Чернігів» готує ювілейний номер
Цей журнал видається вже 18 років: виходить щоквартально і має благородну мету — підтримувати молодих місцевих прозаїків і поетів. Незмінний редактор журналу — відомий чернігівський письменник Михась Ткач.
Приводом для зустрічі став вихід першого цьогорічного номера «ЛЧ». На жаль, він запізнився майже на два місяці. Та й наклад ще не оплачений: друкарня віддала його редактору під чесне слово. Річ у тім, що з 2002 року журналом опікується обласна влада, витрати на друк закладено в облбюджеті окремим рядком. Доки не затвердили бюджет, не було коштів і на видання.
— Отак чи не вперше за час існування вихід «Літературного Чернігова» опинився під загрозою, — поділився переживаннями Михась Ткач. — А це і певні фінансові втрати, і підрив довіри передплатників. Із запізненням вийшов і останній минулорічний номер. Видати його нам допомогло товариство «Чернігівське земляцтво».
— Може, треба шукати спонсорів, меценатів?
— Спочатку я тільки цим і займався. Хоч як дивно, в 1990-ті роки, коли ми заснували журнал і всі були бідні, кошти знаходилися. А коли люди стали багатші, то перестали давати. Допомагає лише держава, за що ми дуже вдячні. Є розуміння того, що це справа потрібна, тож сподіваюся, влада й надалі допомагатиме.
— А чи справді потрібен такий журнал?
— Він актуальний, бо підтримує талановиту молодь Чернігівщини. У нас часто друкують свої твори літературні студії, які діють в області. Подаємо також краєзнавчі матеріали, відгуки на нові книжки. Наш край літературно багатий, і все це треба доносити до народу. А окрім «Літературного Чернігова», друкуватися нема де. У газет інші пріоритети, там віддають перевагу рекламі. Це за радянських часів можна було надрукувати вірш, оповідання чи новелу в газеті, а нині — лише в нашому журналі.
— Які автори, що починали в цьому журналі, стали відомими?
— Їх багато. Декого прийняли до Спілки письменників. Це Анатолій Дністровий з Ніжина, котрий нині мешкає в Києві, видав багато книжок. Це Сергій Дзюба з Чернігова, Кудряшов з Ічні, Кононенко з Ніжина. Серед інших постійних авторів — В. Савенок, В. Коваль, О. Брик, Г. Арсенич-Баран та інші. За 18 літ тут побачили світ твори авторів з усіх регіонів України, а також Росії та Білорусі. Загалом у журналі вийшли понад 500 творів і близько 150 літературознавчих і краєзнавчих досліджень.
P. S. «Літературний Чернігів» від першого номера вдвічі збільшив свій об’єм (до 200 сторінок), нині має кольорові сторінки, гарну обкладинку. Наступний номер журналу буде ювілейний, п’ятдесятий.
