Вечірнє засідання 29 червня
На вимогу фракції БЮТ і згідно з домовленостями, досягнутими на погоджувальній раді, народні депутати заслухали інформацію першого заступника Генерального прокурора України Віктора Пшонки і заступника голови Служби безпеки Володимира Породька щодо затримання екс-голови Державної митої служби України Анатолія Макаренка. Правоохоронці стверджували, що арешт А. Макаренка відбувся цілком законно. Генпрокуратура, за словами В. Пшонки, погодилася з висновком органів досудового слідства СБУ щодо протиправних дій службових осіб НАК «Нафтогаз України» та Державної митної служби в особі її колишнього голови А. Макаренка, який 27 лютого 2009 року доручив начальнику енергетичної регіональної митниці здійснити митне оформлення природного газу обсягом 11 мільярдів кубічних метрів вартістю 33 мільярди 800 мільйонів гривень, який перебував у підземних сховищах та належав компанії «Росукренерго». Генпрокуратура підтвердила правочинність того, що стосовно А. Макаренка порушено кримінальну справу за статтею «Службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки». В СБУ пояснили взяття під варту екс-голови Держмитслужби, посилаючись на рішення Печерського суду та положення Кримінально-процесуального законодавства. «З огляду на певний соціальний статус та службове становище, яке займав підозрюваний, він має можливість впливати на хід досудового слідства в цій кримінальній справі», — сказав В. Породько.
Жодних нових деталей справи А. Макаренка, окрім тих, які вже оприлюднювалися, депутати фактично не почули. Бо справі присвоєно гриф таємності. Багато реплік зводилися до того, чому Генпрокуратура та СБУ так завзято захищають інтереси не держави, не державної власності, а приватних комерційних структур та бізнесменів (адже за компанією «Росукренерго» стоїть відомий бізнесмен Дмитро Фірташ)? Чому так хутко кинулися виконувати рішення не українського, а Стокгольмського арбітражного суду? «У країні нині є понад мільйон не виконаних рішень, винесених іменем України. А наше правосуддя береться виконувати рішення арбітражного суду Стокгольма. Це ганебно. Ви знаєте чому? Бо воно поки що у нас в державі не легалізовано», — стверджував Юрій Кармазін («НУ—НС»).
«Які збитки було завдано державі Україна? Українська держава отримала завдяки їхнім діям 11 мільярдів кубів газу, це стало власністю держави, а після ваших дій ці 11 мільярдів стануть власністю приватної компанії. У чому полягає роль Служби безпеки: захищати інтереси української держави чи захищати інтереси однієї іноземної компанії?» — допитувався Андрій Шкіль (БЮТ). На це заступник голови СБУ відповів, що сьогодні завдяки змінам у законодавстві власність не розділяється. «Це раніше Кримінальний кодекс передбачав відповідальність за посягання на державну власність, яка була набагато вища, ніж посягання на особисту власність, — сказав В. Породько. — Сьогодні питання йде про посягання на чужу власність, на чуже майно. І тут немає значення, чия це власність».
Навіть комуністка Алла Александровська обурювалася, що тоді як в Україні під час приватизації землі, розпаюванні колгоспів обкрадено мільйони людей, а спритні ділки присвоїли державного майна на сотні мільярдів, ніхто не хоче захищати рядових громадян: «Чому Генпрокуратура не займається цими масовими обкраданнями громадян України? Чому ви займаєтесь питанням Фірташа?».
Депутати цікавилися, чому справі присвоєно гриф таємності, вбачаючи в цьому політичний підтекст. А також чому А. Макаренка не відпускають з-під варти на поруки народних депутатів із фракції БЮТ. Але відповіді були однозначні: все відбулося в рамках закону. Заслуховування інформації правоохоронців не передбачало ухвалення якихось рішень.
Потім депутати ухвалили в першому читанні урядові законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи електронної державної реєстрації суб’єктів господарювання; про впорядкування механізму подання звітності та проведення перевірки страхувальників щодо нарахування і сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо акредитації на території України відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб.
У цілому ухвалено проект закону про внесення змін до Закону «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», яким пропонується встановити строк перебування на посаді Уповноваженого сім років. У другому читанні та в цілому також прийнято законопроекти про зміни до деяких законодавчих актів України щодо митного оформлення товарів, призначених для підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; до статті 13 Закону «Про державну підтримку сільського господарства»; до деяких законодавчих актів України щодо племінної справи у тваринництві.