Ранкове засідання 30 червня
Верховна Рада схвалила у першому читанні Містобудівний кодекс України, котрий, за словами одного з авторів законопроекту Юрія Сербіна, спрямовано на розвиток вітчизняної містобудівної галузі. У проекті, зокрема, передбачено створення самоврядних організацій, які поступово переберуть на себе всі функції з ліцензування, сертифікації та дозволів. Крім того, передбачається скасування містобудівного обгрунтування, адже завдяки цьому, зазначив депутат, можна обгрунтувати абсолютно все, навіть будівництво в історичних місцях. Водночас «будівельний паспорт», за словами Ю. Сербіна, дасть змогу забудовнику лише один раз зайти до архітектурних інстанцій і спокійно будувати житло без залучення підрядних організацій.
У тому, що проект кодексу вкрай необхідний як для розвитку територій, так і для діяльності будівельників та інших суб’єктів господарювання, котрі задіяні в цій сфері, переконаний і заступник голови Комітету Верховної Ради з питань ЖКГ і регіональної політики Ігор Лисков. Правда, визнав парламентарій, поки що документ недосконалий і містить низку недоліків. Але в процесі підготовки до другого читання, наголосив він, усі недоліки буде виправлено. Про недосконалість проекту говорили й інші народні обранці. Приміром, Юрій Кармазін зазначив, що у проекті кодексу міститься низка «суто лобістських норм», зокрема щодо надання пільг. Їх, вважає він, треба прибрати в першу чергу. А Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк, який є співавтором законопроекту, зазначив, що після доопрацювання документ має стати єдиним законодавчим актом у цій сфері.
Також у першому читанні народні депутати розглянули зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за невиконання законних вимог працівників міліції). За словами автора законопроекту, народного депутата Геннадія Москаля, ці зміни передбачають встановлення відповідальності за невиконання вимог міліції щодо надання або надання неправдивої інформації чи створення інших перешкод у доступі до неї. Проте «за» проголосувало лише 48 обранців.
Зате в першому читанні ухвалено зміни до Кримінально-процесуального кодексу (щодо вдосконалення статусу потерпілого). У документі, зокрема, передбачено, що потерпілий матиме право на свого захисника, який, у свою чергу, матиме право висловлювати свою думку щодо обрання запобіжного заходу, продовження строків утримання під вартою тощо особи, яка скоїла злочин. Так само за основу схвалено і проект народного депутата Анатолія Гриценка про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу (щодо уточнення підслідності). Законопроект передбачає підвищення відповідальності посадовців місцевого самоврядування за службовий злочин — хабарництво до відповідного рівня державного службовця.
У першому читанні схвалено зміни до закону «Про боротьбу з захворюванням на туберкульоз», підготовлений Тетяною Бахтеєвою. Цей документ, щоправда, з деякими зауваженнями, які мають бути враховані під час підготовки до другого читання, підтримали і представники міністерств фінансів та охорони здоров’я.
Насамкінець народні депутати припинили діяльність ТСК з питань розслідування обставин та причин неефективного управління державним майном в агропромисловому комплексі у зв’язку з ненаданням звіту. А створення ТСК з питань розслідування обставин та з’ясування причин неналежного виконання міжнародних угод між Україною і Республікою Молдова про державний кордон щодо передачі земельних ділянок в районі населених пунктів Паланка та Джурджулешти перенесли на наступний пленарний тиждень.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Інші фото з цієї події шукайте в фотомагазині на сайті www.golos.com.ua.
