Хаос не лише на сміттєзвалищі, хаос у рішеннях чиновників. А страждають від цього люди
Яскравий доказ безгосподарності — фотографії із нещодавно встановленими, а сьогодні вже зламаними та засипаними сміттям свердловинами продемонстрували громадськості представники компанії «Гафса», що займається дегазацією та рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища. Як заявляє директор підприємства Наталія Ковальчук, все це є наслідком хаотичного використання Грибовицького сміттєзвалища ЛКП «Збиранка» і цілеспрямованим нищенням їхньої роботи. Умови складування сміття не змінилися з 50-х років минулого століття. Тільки тоді не проводили дегазацію, а нині, витрачаючи кошти, скеровані Кіотським протоколом, ніби намагаються щось удіяти, ніби вдають...
Не без того, що бульдозеристи працюють на сміттєзвалищі не в зовсім тверезому стані, один з них навіть перевернувся разом із бульдозером, і його ледь витягли з купи сміття. Та виходить, що й твердої руки, яка б скеровувала, куди сипати, а куди ні, — немає. Це дуже важливо, адже на безмежних просторах Грибовицького смітника сипати можна саме у свердловини, які нещодавно нарощували, щоб нічого туди не потрапляло і не заважало вільному виходу газу, який утворюється під прошарком насипаної на нього глини. Та річ у тім, що 25 бетонних свердловин зіпсовано або й зовсім зламано, хоча зробити це випадково складно. Ну, нехай одну-дві, але ж не стільки! І тепер за умови не просто теплого, а гарячого літа, виникає загроза пожеж майже із 100-відсотковою ймовірністю.
Можна було б усе зіпхнути на бульдозеристів, якби не дивні стосунки «Гафси» із міськрадою, а ЛКП «Збиранка» знаходиться саме під її юрисдикцією. То підприємство хвалять, то його техніку не пускають на територію сміттєзвалища. І так було вже кілька разів. «Можна припустити, — каже Роман Сабат, керівник проекту дегазації, гроші на який дає світова спільнота, стурбована екологією Львівщини, — що міськрада замислила співпрацювати із новим інвестором, однак тоді треба про це відверто говорити, а не викидати гроші справді у смітник. Цікаво, що 7 червня на Грибовицькому сміттєзвалищі побували представники екологічної інспекції та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, та, здається, ніяк на проблему не відреагували...»
Показовим є факт нещодавно оголошених торгів, причому вдруге, на проведення екологічної експертизи впливу полігона на ґрунтові води. 15 червня відбулося розкриття пропозицій, однак бажаючих працювати (за такого браку подібних замовлень!) не виявилося. У міському бюджеті на екологічну експертизу закладено 385 тисяч гривень. Згідно з умовами тендерів підрядники зобов’язані були б провести моніторинг до кінця вересня, а до кінця жовтня — екологічну експертизу. Однак з експертизою, яку давно мали б провести і з’ясувати, скільки і чого в повітря та грунтові води виділяє сміттєзвалище, знову треба буде зачекати. Тобто проекти і прожекти змінюються, а полігон залишається величезною екологічною пухлиною Львова, про прихований нагромаджувальний злоякісний вплив якої правди місцеві жителі досі не знають. Хоча за стільки років існування звалища та ще й, зважаючи на галас, який час від часу навкруги нього виникає, давно мали б це зробити. Хоча б заради спокою надати громадськості висновки і переконати — смертельного нічого немає, якщо це справді так, чи бити у всі дзвони, якщо виявиться щось дуже страшне.
Варто нагадати, що у Верховній Раді України зареєстровано проект постанови «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів системної бездіяльності посадових осіб Львівської міської ради та Львівського міського голови Андрія Садового при вирішенні проблеми Грибовицького сміттєзвалища та порушення у зв’язку з цим конституційних прав та свобод громадян». Автором проекту постанови є народний депутат України Петро Писарчук.
Звісно, питання щодо припинення експлуатації Львівського міського сміттєзвалища неодноразово вносили до порядку денного Львівської обласної ради, Жовківської районної ради, Грибовицької сільської ради... Ще у 2000 році Львівська обласна рада вирішила припинити його експлуатацію з 1 січня 2006 року. Однак, незважаючи на прийняті рішення, нічого відтоді не змінилося.
Та це певною мірою зрозуміло — куди ж звозити сміття, якщо Грибовицьке прикрити? Тоді чому всі процеси із рекультивації полігона твердих побутових відходів гальмуються, чому досі не вирішено питання із інвестором, який розпочав би будівництво заводу з переробки відходів. У пресі час від часу з’являються повідомлення — ось він, рятівник наш, вже на горизонті! Однак, як з’явився, так і зник. Чиновники начебто ділять між собою відповідальність (за це відповідає — міськрада, а за це — облрада), папери перекидають з боку на бік, а діти в селах поблизу сміттєзвалища хворіють, і ця тенденція зростає.
До речі, експертизу все ж таки замовлять, і, можливо, виконавцем робіт стане Державне управління з питань охорони навколишнього природного середовища у Львівській області. А робити б ще мала якась незалежна інституція, якщо звичайно, нам хочуть повідомити правду, а не, як завжди, напівправду, а то й відверту брехню.
На знімку: свердловини на Грибовицькому сміттєзвалищі.