Ось уже третій рік херсонські журналісти розшукують відомості про зниклих безвісти в роки війни земляках.
«Пам’ять: пошуки тривають» — так називається рубрика, під якою в найпопулярнішій в області газеті «Гривна» виходять матеріали про пошук безвісти зниклих у роки Великої Вітчизняної війни фронтовиків-херсонців. Цю святу справу журналісти виконують за велінням своєї совісті та громадянського обов’язку.
— Напевно, цей обов’язок з’явився в мене ще в дитинстві, — зауважує шеф-редактор «Гривны» заслужений журналіст України Валерій Боянжу, — Адже назавжди врізався в мою пам’ять образ бабусі по батьківській лінії, котра мовчки плакала над пожовтілим воєнкоматівським повідомленням: «Ваш син зник безвісти в боях за соціалістичну Батьківщину».
У 2008 році, напередодні Дня Перемоги, журналістам «Гривны» стало відомо, що на сайті Міноборони Росії obd-memorіal. ru можна знайти дані про безвісти зниклих воїнів Великої Вітчизняної війни. Старшого брата свого батька Валерій Боянжу у списках виявив. Та от невдача: в повідомленні про безповоротні втрати навіть натяку не було про місце загибелі Петра Григоровича Боянжу. І тоді виникла думка: не собі — то хоч людям допомогти. Адже не знайти, мабуть, родини, де хоч хтось не воював би. Так у «Гривне» від 8 травня 2008 року з’явився заклик до читачів: повідомляйте дані своїх безвісти зниклих захисників Вітчизни, допоможемо з пошуками.
І от на початок червня поточного року до редакції газети надійшло більш як п’ятсот листів на цю тему. Пишуть і дружини фронтовиків, і діти, й онуки-правнуки.
«На жаль, не всім, хто звернувся, ми змогли підказати за допомогою інтернет-ресурсу, де упокоїлись їхні чоловіки, батьки, діди, прадіди, — кажуть журналісти «Гривны». — На жаль, дані є не по всіх. Проте якщо навіть у декількох десятках херсонських родин рідні довідалися про ті святі місця, куди тепер можна покласти букет квітів, — що ж, заради цього варто старатися».
Херсон.