Учорашнє засідання Ради регіонів, в якому, крім головуючого Президента Віктора Януковича, взяли участь Голова Верховної Ради Володимир Литвин та Прем’єр-міністр Микола Азаров, було присвячено обговоренню стану державної кадрової політики та стратегії її розвитку на 2011—2020 роки.
Президент В. Янукович нагадав присутнім, що в середу під час розширеного засідання Кабміну він уже частково окреслив цю проблему, тож тепер чекає від членів Ради регіонів оцінки проекту Стратегії державної кадрової політики України до 2020 року, з якою вони мали змогу ознайомитися під час підготовки до засідання. «Я говорив про те, що без створення правових, організаційних та фінансових засад державної кадрової політики ми не можемо розраховувати на успіх глибинних реформ, які нам належить втілювати на практиці фактично в усіх сферах життя українського суспільства. Сьогодні ми зібралися для того, щоб визначити ці засади», — поставив завдання глава держави.
Зокрема, Президент окреслив такі проблеми кадрової політики: по-перше, має місце невідповідність кадрів вимогам трансформаційних процесів у державі, оскільки значна частина наявного кадрового корпусу «нездатна аналізувати, розробляти, відстоювати, реалізовувати, вчасно коригувати управлінські рішення, повною мірою відповідати за доручену справу». По-друге, недосконалість законодавчої бази, яка не надає кадровим процесам правової обґрунтованості, врегульованості та захищеності, соціального забезпечення персоналу. По-третє, відсутність стратегічного управління підготовкою. По-четверте, нерозвиненість кадрових інститутів, недостатня кваліфікація персоналу кадрових служб, та, по-п’яте, наявність розриву, певного професійного вакууму між поколіннями кадрового корпусу державного управління.
Ураховуючи сказане, В. Янукович висловив сподівання, що учасники засідання проаналізували головні положення стратегії та готові висловитися стосовно їх відповідності вимогам часу. «Я чекаю від вас такої оцінки», — сказав він, зауваживши, що, на його думку, документ підготовлено досить фахово. А щоб задекларовані реформи реалізовували висококваліфіковані кадри, В. Янукович вже під час засідання Ради регіонів ініціював створення президентського кадрового резерву. «Ми ставимо собі завдання створити президентський кадровий резерв, сформований шляхом залучення молодих людей і підготовки цих кадрів для роботи на всіх рівнях», — зазначив він та додав, що указ з цього питання буде підписано найближчим часом. «Ми вивчили це питання, як воно вирішувалося в різних куточках світу. Я вважаю, що в Україні настав час справді якісного кадрового відбору серед молоді, час довіри до цих людей. Ми з вами повинні зробити так, щоб найближчим часом ці молоді люди з’явилися в усіх ланках влади нашої держави. Це — майбутні міністри, майбутні фахівці вищого рівня державної влади, у тому числі і президенти, і прем’єр-міністри. Ми повинні створити конкурсне середовище, в якому «вирощуватимуться» фахівці вищого рівня», — вважає В. Янукович. Водночас він зазначив, що формування президентського резерву передбачає систему кроків з добору обдарованої молоді, забезпечення таких людей найкращою освітою, і не тільки у вітчизняних університетах, а й у «топових» університетах світу, залучення в майбутньому цих людей до роботи в інститутах державної влади на різних рівнях.
Утім, пригадується, за часів президентства Віктора Ющенка також планувалося залучати фахівців «з Гарварда та Оксфорда». Крім того, на систему підвищення кваліфікації планується покласти завдання «підтягування» державних службовців «до належного рівня». Хоча, здається, доцільніше відразу шукати фахівців з цим «високим рівнем», що цілком можливо, якщо відмовитися від партійного принципу заповнення владних вакансій.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
Інші фото з цієї події шукайте у фотомагазині на сайті www.golos.com.ua.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин вважає, що для успішної реалізації державної кадрової політики потрібна політична відповідальність та піднесення економіки, — про це він сказав під час учорашнього засідання Ради регіонів. «Кадрову політику визначає Президент, а кадрову роботу реалізують усі», — сказав він, зауваживши при цьому, що «ніхто не скасовував ті критерії, якими послуговувалися і будуть послуговуватися при підборі і розстановці кадрів: це ділові, моральні і політичні якості». Однак, за словами В. Литвина, зі зміною влади на перший план завжди виступають політичні підходи, і це об’єктивно зумовлено, хоча й може входити у суперечність з іншими критеріями. «Але цілком очевидно, що ми ідемо до політичного структурування влади і до того, щоб у нас домінувала політична відповідальність», — зазначив він.
Водночас, сказав В. Литвин, є певні чинники, пов’язані з тим, що треба «перш за все підносити економіку, щоб була можливість вирощувати кадри», адже «етап становлення проходить саме у практичній роботі, і жодні вищі навчальні заклади у теоретичному плані не вирішать ці проблеми». «Можна скільки завгодно говорити про конкретних осіб, які не займаються кадрами чи боротьбою з безробіттям, але якщо конкретна місцева рада не займатиметься цими питаннями — результату не буде», — вважає керівник парламенту.
В. Литвин висловив думку, що усі кадрові призначення, здійснені останнім часом, «є великим авансом для того, щоб цю довіру матеріалізувати у практичній діяльності».
Голова Верховної Ради висловився за те, щоб було прийнято серйозне рішення щодо роботи Академії державного управління, критичні зауваження щодо якої лунали під час засідання. В. Литвин вважає, що різного роду новації, перейменування та зміна кадрів у попередні періоди вбили її. «Академія не може бути звичайним вищим навчальним закладом, який лише перебуває у більш привілейованому стані», — наголосив він. Також до підготовки державних кадрів мають бути залучені кращі навчальні заклади країни.
