«Україна є європейською країною. Без України Європа не є повною. Україна має бути прийнята в європейську спільноту», — заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин в інтерв`ю німецькомовному електронному порталу ЄС «ЄвроАктів» за підсумками офіційного візиту глави українського парламенту до ФРН 16—17 червня цього року.
Як повідомляє прес-служба парламенту, відповідаючи на запитання, який курс обирає Україна — до Євросоюзу чи до Росії, В. Литвин зазначив, що не йдеться про альтернативні шляхи. «Мають існувати доповнення до різних можливостей, щоб знайти свій шлях у цьому глобалізованому та суперечливому світі», — сказав він.
Керівник парламенту підкреслив, що Україна повинна налагодити довготермінові нормальні відносини з Росією «з низки об’єктивних причин», що, за його словами, відповідає і нашим національним інтересам, і очікуванням ЄС, а також «підтверджується історичним розвитком нашої країни». «Добрі відносини із сусідами є найважливішою гарантією безпеки, що її може забезпечити країна. І я переконаний, що Україна як держава може бути суверенна та почуватися в безпеці тоді, коли в неї довірливі відносини з Росією. У цьому зацікавлені не лише ми, а й інші країни. Адже спокій у наших взаєминах означає спокій для ЄС», — наголосив він.
В. Литвин також підкреслив, що абсолютна більшість громадян України підтримують ідею європейської інтеграції. Глава українського парламенту висловив думку, що членство України в ЄС сприяло б подоланню економічної кризи, що її зазнала Європа. Голова Верховної Ради також зазначив, що для України не є важливим питання дати вступу в ЄС, а наразі є важливим утвердження європейських стандартів та норм всередині країни. Натомість, за його словами, на порядку денному стоїть підписання Угоди про асоціацію з ЄС, створення зони вільної торгівлі, а також план дій з безвізового режиму.
Серед найважливіших завдань, що стоять перед країною, В. Литвин назвав забезпечення цивілізованого економічного процесу, реалістичного розвитку української економіки, що дасть змогу мінімізувати корупцію, творення прозорої системи влади в нашій державі.
Відповідаючи на запитання щодо відмови України від євроатлантичного курсу, глава парламенту зазначив, що ідея вступу до НАТО не підтримується більшістю українського населення. І наголосив, що політика повинна ґрунтуватися на реалістичних засадах і відображати думки та настрої народу. Окрім цього, зауважив Голова Верховної Ради України, деякі держави—члени ЄС не є членами Альянсу, проте вони «зовсім не почувається другорядними країнами». З другого боку, Україна тісно співпрацює з НАТО, зокрема, в рамках Річної програми партнерства та на парламент-ському рівні.
В. Литвин заявив, що Україна, Європейський Союз і Росія мають нести спільну відповідальність за стабільність поставок енергоносіїв до Європи.
На його переконання, Україна «повинна інтегруватися в європейську енергетичну спільноту, а Європа має чітко заявити Росії, скільки газу вона хотіла б отримувати у майбутньому». Відповідальність України, підкреслив він, полягає в забезпеченні гарантованого постачання заявлених обсягів газу.
Стосовно можливості злиття російського «Газпрому» та українського концерну «Нафтогаз» керівник парламенту наголосив, що україно-російські взаємини повинні будуватися на європейських принципах. «Це означає, що кожна країна має рівнозначний голос, незалежно від її економічного потенціалу. Якщо ж розглядати це крізь призми економічної потужності, то ми завжди залишатимемося на другорядних ролях. Але в ЄС є принцип рівнозначності голосу країни. Саме за таким принципом мають базуватися наші відносини з Росією», — підсумував В. Литвин.
* * *
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин вважає за необхідне створити робочу групу для узгодження проектів Бюджетного і Податкового кодексів. Про це він заявив в інтерв’ю «5 каналу».
«Сьогодні і уряд, і Верховна Рада України чи не найбільше опікуються двома проектами законів — про Бюджетний кодекс та Податковий кодекс. Ці документи мають один одного взаємодоповнювати. По суті, це має бути одне цілісне законодавче тіло», — сказав В. Литвин. — Але, на превеликий жаль, знову повторюється стара практика: одна робоча група доопрацьовує Податковий кодекс, а друга — Бюджетний, тоді коли потрібно створити одну робочу групу, бо є близько десяти положень, які між собою не пов’язані, а відтак закони не діятимуть повноцінно».
