В основі органічного землеробства — технології мінімального обробітку (тут давно відмовилися від використання плуга, який висушує та руйнує родючий шар землі), удобрення лише гноєм, використання різних видів рослин (на знімку) для оздоровлення та збагачення ґрунту поживними речовинами.
Підприємство орендує 6,5 тисячі гектарів землі, ще півтори тисячі обробляє людям. В «Агроекології» понад 500 працівників. У Михайликах діє філія Полтавської державної аграрної академії, де проходять практику студенти-агрономи.
Із ґрунтообробних знарядь у господарстві в шані культиватори й борони. Традиційний культиватор тут удосконалили з тим, щоб він міг ефективніше працювати на полі. Для збагачення ґрунтів широко застосовують багаторічні трави еспарцет і люцерну, частину полів залишають під сидеральним паром. Комплексний науковий підхід дає господарству змогу отримувати досить високі та стабільні врожаї високоякісного зерна.
Досвідом формування високопродуктивного молочного стада без застосування хімічних добавок та стимуляторів росту поділилася заступник директора підприємства Антоніна Антонець.
В «Агроекології» понад п’ять тисяч голів великої рогатої худоби, з них близько дві тисячі — дійна череда. Щодня мають 25—30 тонн молока класу екстра. Господарство відрізняється тим, що худобу утримують безприв’язно, корми використовуються лише натуральні, без синтетичних добавок.
Ферми з сучасними доїльними залами. Цикл виробництва молока контролюють спеціальні комп’ютерні програми, які дають можливість простежити за кількістю і якістю молока від кожної корови, а отже, зоотехніки можуть вносити корективи до умов утримання худоби. Тваринництво виконує ще одну важливу функцію — забезпечує поля органікою.
«Принципово іншою філософією сучасного сільгоспвиробництва» назвав невиснажливе природокористування голова Української народної партії, народний депутат Юрій Костенко, який також брав участь у семінарі. Він окреслив головні проблеми, які можна подолати за допомогою органічного землеробства.
За інтенсивних технологій дуже незначна кількість людей зайнята в сільгоспвиробництві. Як наслідок — села вимирають. «Але село в будь-якій країні — це осередок утримання того генотипу, на якому базується та чи інша нація, її традиції, її перспектива. Тому для України збереження такого типу землекористування, де в селах будуть робочі місця і молодь не тікатиме, а навпаки повертатиметься в село, — це друга проблема, яка вирішується таким типом землекористування, як органічне землеробство».
Третя проблема — дедалі більше людей страждають від неякісних продуктів, які викликають різноманітні захворювання. «Сьогодні навіть для забезпечення дитячого харчування Україна не здатна вирощувати необхідну кількість якісної, екологічно чистої продукції. Тому-то ми й маємо з року в рік дедалі більші прирости масових отруєнь і хвороб, пов’язаних із використанням інтенсивних технологій для вирощування сільгосппродукції», — зазначив Юрій Костенко. Такі господарства, як «Агроекологія», він назвав «господарствами майбутнього». З ними, переконаний політик, «Україна може вийти на світовий ринок продукції і зайняти там свою нішу».
Сам Семен Антонець також наголошував, що «екологічно чистій землі потрібен особливий статус», який на законодавчому рівні забороняв би застосовувати на ній отрутохімікати та інші неорганічні препарати. Те, що ця земля розпайована й перебуває у приватній власності, не повинно бути перешкодою для надання такого статусу.
«Ми почали оздоровлювати ґрунти в 1970-х роках, у 1990-х люди безкоштовно отримали екологічно чисту, здорову землю, то яке ж вони мають право її паплюжити?» — каже аграрій.
Водночас керівник сільгосппідприємства зауважив, що прагне такого статусу землі не заради комерційного зиску, адже його господарство самодостатнє, воно не бере кредитів, навпаки, вкладає свої кошти в розвиток соціальної інфраструктури. А тому, що «душа болить за землю».
Семен Антонець (ліворуч): «Екологічно чистій землі потрібен особливий статус».
Фото автора.
