Коаліція відзначила перші сто днів. Об’єднання Партії регіонів, комуністів, Блоку Литвина і окремих депутатів з інших фракцій працює злагоджено і системно, без збоїв. Законопроекти, які потрібні для реалізації урядом своїх повноважень, приймаються, попри критику опозиції. Зокрема, днями прийнято за основу нову редакцію Бюджетного і проект Податкового кодексів. Складається враження, що, й справді, парламент сьомого скликання пропрацює, як і обіцяв Президент Віктор Янукович, до 2012 року. Однак намітилися і лінії розколу.
Найслабша ланка в коаліції — комуністи. Поки що вони продовжують втілювати в життя програму новообраного глави держави. Однак ніхто не дасть гарантій, що восени, коли дійде черга до реалізації складних законопроектів, які матимуть у суспільстві неоднозначний резонанс, комуністи не захочуть грюкнути дверима. Пригадується, так само дружно вони у 1994 році проголосували у парламенті за програму тодішнього Президента Леоніда Кучми «Шляхом економічних радикальних реформ», а невдовзі перейшли в опозицію до другого глави держави.
Першим дзвінком стало нещодавне звільнення із кримського уряду представників лівих. У свою чергу, комуністи порушили питання про звільнення Василя Джарти з посади прем’єра автономії. Зрозуміло, треба брати до уваги непрості відносини лідера комуністів Петра Симоненка і керівника кримської організації КПУ Леоніда Грача, який вважає, за повідомленнями деяких ЗМІ, що настав час переходити в опозицію. Відтак події в Криму можуть мати локальний характер, узгоджений, можливо, з головним комуністом країни, аби поставити на місце його внутріпартійного опонента.
Однак на пленумі ЦК КПУ, який відбувся нещодавно, Петро Симоненко визнав, що комуністи критикують своїх колег по коаліції і будуть критикувати й надалі. А що буде, коли потрібно буде освятити своїми голосами, наприклад, пенсійну реформу чи законопроект про створення ринку землі? Чи візьмуть вони на себе сміливість, всупереч своїм деклараціям, проголосувати за збільшення пенсійного віку і за те, щоб земля стала товаром? Чи погодяться ліві з монетизацією пільг, тим більше, що цей крок російського уряду викликав доволі масові протести з боку громадян РФ?
Власне, саме тому, незважаючи на показний спокій, який панує серед коаліціянтів, існує, як мінімум, два варіанти розвитку подій. Перший — заміна фракції КПУ на більш близьку за економічними поглядами фракцію «Наша Україна — Народна самооборона». Зокрема, лідер київських «нашоукраїнців» Юрій Єхануров в інтерв’ю одному з видань не виключив такого розвитку подій. Щоправда, з одним уточненням, якщо вдасться переконати народних депутатів від «НУ—НС». Однак одразу кілька депутатів спростували його слова і заявили, що фракція не захоче йти в коаліцію. У свою чергу, голова виконкому партії Віра Ульянченко заявила, що це особиста думка Юрія Єханурова.
Одначе такий розвиток подій ймовірний. А тому радикальна опозиція з БЮТ, зокрема, Андрій Шкіль, заявив, що колишній глава держави і лідер «Нашої України» Віктор Ющенко їздить у «Межигір’я» на консультації з цього приводу зі своїм наступником — Президентом Віктором Януковичем. Спростування цієї заяви не забарилося, але запитання залишилися. Водночас лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов в інтерв’ю журналістам заявив, що питання заміни партнерів по коаліції на порядку денному не стоїть і не розглядається.
Проте регіонали зупинили наступ свого асфальтоукладчика і відійшли на заздалегідь визначені позиції. Вони відмовилися підтримати скандальний законопроект 2450 про мирні збори і протести громадян. Цей законопроект, який доволі суттєво урізає права і свободи громадян, свого часу вніс у парламент уряд Юлії Тимошенко. Ідеї цього законопроекту прийшлись до душі деяким представникам Партії регіонів і міністру внутрішніх справ Анатолію Могильову. Відтак регіонали почали наполегливо лобіювати його проходження у парламенті. Однак масові протести громадян і опозиції змусили їх відступити.
Іще одним сигналом для «НУ—НС» стала рекомендація Регламентного комітету, який очолює регіонал, повернути Генеральній прокуратурі подання про зняття недоторканності з народних депутатів Андрія Парубія та Юрія Гримчака.
Окрім того, вщухли поки що розмови з боку регіоналів і про скандальний законопроект про базові мови. Регіонали, щоправда, пояснюють затримку з його ухваленням особливою позицією Блоку Литвина. Представник блоку, народний депутат Олег Зарубінський, вважає, що цей закон все-таки звужує сферу застосування державної мови. Хоча його ідеолог Вадим Колесниченко продовжує роз’яснювати, як воювати з материнською українською мовою. Проте сьогодні важко сказати, чи віднайде — найперше — спільну мову фракція «Наша Україна — Народна самооборона» і знайде 37 народних депутатів, необхідних для прийняття відповідного рішення. З іншого боку, поведінка регіоналів при ратифікації харківських угод і завдані тілесні ушкодження нунсівцям Олесю Донію і Володимиру Карпуку продовжують ятрити душу багатьом їхнім колегам.
Відтак не можна виключати й іншого варіанту — дочасних парламентських виборів. Про це минулого тижня сказав Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Він спрогнозував, що вони можуть відбутися весною наступного року разом із місцевими виборами. Водночас глава держави наполягає: місцеві вибори мають пройти 31 жовтня цього року. Схоже, регіонали хочуть провести спершу генеральну репетицію, відпрацювати нові виборчі технології, у тому числі за рахунок зміни виборчого законодавства. А вже потім — сформувати однопартійний уряд, щоб ніхто не вештався під ногами.