Учора відбулася науково-практична конференція «Концепція правової держави у світлі Декларації про державний суверенітет і Конституції України». Зустріч науковців-правників була організована Національною академією наук України, Інститутом держави і права імені В. Корецького, редакцією журналу Верховної Ради України «Віче» і присвячувалася 14-й річниці Конституції України та 20-річчю прийняття Декларації про державний суверенітет України.

У роботі конференції, зокрема, взяли участь перший Президент України Л. Кравчук, постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді А. Селіванов, директор Інституту законодавства Верховної Ради України 
О. Копиленко, народні депутати, керівні представники Верховної Ради, Кабінету Міністрів, представники судової влади, науковці та викладачі вищих навчальних закладів. Серед основних питань наукової дискусії були: історичні передумови проголошення декларації про державний суверенітет, ідея правової держави в Декларації, Конституція як основа реалізації повновладдя народу за Декларацією, проблеми співвідношення Декларації про державний суверенітет і конституційного процесу в Україні та інші.
Учасники конференції вважають, що найактуальнішими завданнями юридичної науки на даному етапі є вивчення сучасних тенденцій у розвитку державності, наукове визначення необхідності перетворень у державно-правовій сфері та вироблення науково обґрунтованої стратегії і тактики здійснення правової реформи в Україні, формування її як правової держави.
Проведення конференції було обумовлено необхідністю поглиблення наукових досліджень у галузі держави і права, їх орієнтації на вироблення науково обґрунтованих рекомендацій державним органам щодо реформування владних інститутів. Зокрема, учасники конференції:
p відзначили, що реформування публічної влади повинно виходити з необхідності послідовної демократизації конституційного ладу, підпорядкування реформування влади принципу відповідальності держави перед людиною; оптимізації співвідношення політики та права, реалізації принципу верховенства права на основі додержання конституційної законності, уникнення політичних і юридичних конфліктів під час  реформування публічної влади; побудови системи публічної влади в Україні на засадах єдності влади та раціонального розподілу владних повноважень, ефективної взаємодії інститутів держави й місцевого самоврядування; здійснення науково обґрунтованого управління процесами перетворень державних інститутів;
p вважають, що головним чинником розвитку України як правової держави має стати подальший розвиток конституціоналізму і парламентаризму; ключовою проблемою вітчизняного конституціоналізму є організація та реалізація в Україні установчої влади;
p наголошують на необхідності комплексного системного підходу до здійснення адміністративної та судової реформ, а також реформи місцевого самоврядування у контексті широкомасштабної правової реформи;
p констатують, що здійсненню судово-правової реформи в Україні, як і раніше, перешкоджають прагнення підпорядкувати організацію та функціонування судової влади окремим корпоративним інтересам, а не принципу відповідальності держави перед людиною, а також поспішність та непродуманість концепції, послідовності та темпів проведення судової реформи;
p вважають за необхідне рекомендувати органам державної влади, всім учасникам політичного процесу в Україні в своїх рішенням стосовно здійснення політико-правової реформи враховувати висновки і пропозиції вітчизняної науки; вкотре визнати за доцільне Інституту держави і права імені В. Корецького разом із Національною академією правових наук України ініціювати перед Верховною Радою питання щодо необхідності розробки та порядку ухвалення Концепції правової політики України.