Українські виші ще тільки готуються розпочати вступну кампанію 2010-го, а цей навчальний заклад уже вітає перших абітурієнтів. Стати студентом «Університету третього віку» може кожен, у кого є... пенсійне посвідчення. У ньому немає вступних іспитів, оцінок, залікових книжок та модульних контрольних, лише невичерпне бажання вчитися, натхнення та ентузіазм. Тут не видають дипломи про закінчення, лише сертифікати. Тепер і у Печерському районі Києва є філіал цього університету. Його святково презентували минулої п’ятниці.

В «Університеті» працює десять факультетів: прикладне мистецтво, хоровий спів, літературно-художній, краєзнавчий, правознавчий, психологічний, комп’ютерний, англійська мова, бальний танець і навіть здоровий спосіб життя. Навчання триває два семестри і є абсолютно безкоштовним. Заняття з однієї дисципліни проходять раз на тиждень, протягом години. Але інколи немолоді освоювачі науки залишаються і довше, щоб просто поспілкуватися.

У минулому навчальному році налічувалося 1000 студентів, відвідували заняття 850. До речі, наймолодший з них — 47-річний інвалід афганської війни, а найстаршому — 82 роки.

— У 2008 році Міністерство праці і соціальної політики замислилося над тим, що можна було б зробити для пенсіонерів, які почуваються незатребуваними. У результаті з’явився проект «Університет третього віку», — розповідає його ректор Жанна Гаврилова. — Перший було відкрито 2008 року в Ковелі на Волині, а вже у вересні 2009 року свої двері гостинно відчинив і київський. І це надзвичайно важливий крок, адже згідно з дослідженням Всесвітньої організації охорони здоров’я Україна займає 11-те місце у світі та 1-ше у СНД за поширенням депресії серед людей похилого віку. «Університет» не тільки допомагає пенсіонерам здобувати сучасні знання, самовдосконалюватися, тренувати пам’ять. Крім цього, самотні люди знаходять неоціненний скарб — спілкування.

Що стосується викладачів, то всі вони волонтери. Серед них як люди третього віку, так і молодь.

— Я вивчала англійську мову та комп’ютерні технології, тепер сміло іду в ногу із сучасністю. За це вдячна всім, хто створював університет. Планую продовжити навчання. Можливо, запишусь і на інші факультети, — каже студентка Емілія Вербіна.

Тож «Університет третього віку» можна назвати другою молодістю пенсіонерів. І вже незабаром сьогоднішні абітурієнти з пенсійними сядуть за парти, щоб «поласувати» гранітом науки.