Висновки експертів Ради Європи до проекту Виборчого кодексу України обговорено на робочому засіданні в Комітеті Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Відкриваючи засідання, заступник голови комітету, керівник робочої групи з підготовки проекту Виборчого кодексу Юрій Ключковський зазначив, що автори документа відчували постійну підтримку з боку РЄ та інших міжнародних організацій, повідомляє Інформаційне управління Верховної Ради.
Експерт Ради Європи професор Жерар Марку, зокрема, зазначив, що Європейська хартія місцевого самоврядування містить чітке, але дуже загальне визначення місцевих виборів. «З огляду на це положення, жодних зауважень обговорюваний проект кодексу не викликає», — зазначив промовець. Однак, аналізуючи положення проекту кодексу щодо мажоритарної системи в одномандатних виборчих округах для організації виборів сільських, селищних, міських голів та багатомандатних — для виборів депутатів районних та обласних рад, він наголосив, що сьогодні в Україні майже відсутня підтримка пропорційної виборчої системи. Таку тенденцію, на його думку, можна пояснити тим, що пропорційна система має базуватися на сильній партійній системі. «Нині в Україні така система відсутня: навпаки, в країні є близько 200 партій, тому кращим варіантом видається використання мажоритарної системи в багатомандатних округах за відкритими списками», — зазначив експерт.
Експерт Ради Європи Дайан Бан’ян у своєму виступі зосередилась на питаннях гендерної складової проекту кодексу. Зокрема, на її думку, слід встановити, що кількість представників однієї статі у складі виборчих комісії повинна становити принаймні 40 відсотків.
Підсумовуючи дискусію, Ю. Ключковський акцентував увагу на найбільш дискусійних питаннях виборчого законодавства. Зокрема, коментуючи питання проведення виборів у два тури, заступник голови комітету наголосив, що, як показали нещодавні вибори Президента країни, це призводить до поляризації суспільства, що може загрожувати не тільки стабільності суспільства, а й навіть легітимності кандидата на місцевих виборах.
Стосовно питання підписних листів і застави як форм гарантії серйозності кандидата та його намірів Ю. Ключковський зазначив, що він особисто є прибічником підписних листів. Бо вони, на відміну від застави, є формою участі виборців у виборчому процесі. Застава ж, на думку народного депутата, є своєрідним «податком на участь у виборах», а отже, вступає у суперечність з конституційним правом кожного громадянина бути обраним до загальнодержавних органів або органів місцевого самоврядування незалежно від власних матеріальних можливостей.
Коментуючи гендерну складову висновків європейських експертів, народний депутат підкреслив, що гендерне питання — це питання реалізації виборчого права, а не правового регулювання виборчого процесу. «У політичному відношенні ми не бачимо статі, а бачимо людину,» — наголосив Ю. Ключковський і додав, що гендерні квоти можуть бути витлумачені як статеві привілеї, що суперечить Конституції України. На його думку, запровадження статевих квот може спричинити виникнення питання про впровадження соціальних, професійних, вікових та інших квот, що ми вже проходили за часів радянської влади.
Ю. Ключковський також повідомив, що проект Виборчого кодексу передано на експертизу до Європейської комісії за демократію через право («Венеціанської комісії»).
Скільки років навчатимуть у школі?
У Комітеті Верховної Ради з питань науки та освіти перебуває на опрацюванні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів із питань загальної середньої та дошкільної освіти (щодо організації навчально-виховного процесу), який викликав широкий резонанс у суспільстві. Ідеться про перехід на 11-річну систему середньої освіти, а також обов’язкову дошкільну освіту.
Авторами документа є депутати від КПУ Адам Мартинюк та Катерина Самойлик, Олег Зарубінський (Блок Литвина) і Максим Луцький (Партія регіонів). Зокрема, пропонується законодавчо встановити, що термін отримання повної загальної середньої освіти становить 11 років, у тому числі початкова школа — 4 роки, основна школа — 5 років, старша школа, як правило, із профільним напрямом навчання —
2 роки. Крім того, передбачається встановити, що дитина може отримувати дошкільну освіту в родині до досягнення 5-річного віку, а держава має забезпечувати обов’язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку.
Повернення до 11-річної середньої освіти було однією з передвиборних обіцянок Віктора Януковича. Про такі само ініціативи заявляв і міністр освіти Дмитро Табачник. Але коли 14 червня відповідний законопроект було внесено до парламенту, довкола нього відразу збурилися хвилі — представники коаліції  намагаються якомога прискорити його розгляд у сесійній залі, тоді як опозиція в особі голови парламентського комітету з питань науки і освіти, бютівця Володимира Полохала застерігає, що в разі повернення до 11-річної системи середньої освіти вітчизняні атестати про середню освіту не визнаватимуться в інших країнах.
Минулого тижня відбулося засідання комітету, на якому законопроект рекомендовано підтримати в першому читанні. Відповідний лист було надіслано керівнику парламентського апарату за підписом першого заступника голови комітету М. Луцького. Однак В. Полохало стверджує, що засідання комітету пройшло з порушенням процедури та Регламенту: були присутні лише четверо депутатів, хоча для кворуму потрібно принаймні шість. В. Полохало відзначив, що 11 червня відбулися парламентські слухання з цієї проблематики, і за попередньою домовленістю з Головою Верховної Ради передбачалося спочатку ухвалити рекомендації парламентських слухань, а вже потім розглядати відповідні законопроекти. Комітет готує проект рекомендацій парламентських слухань до розгляду парламентом 30 червня. «Це спроба фальшування рішення комітету, спроба рейдерства щодо комітету, спроба підпорядкувати всю освітянську галузь і законодавчу владу в цьому контексті виконавчій владі, — сказав В. Полохало на брифінгу в парламенті. — Згідно із законами і Конституцією законодавчі засади в сфері освіти визначає Верховна Рада».
У свою чергу, перший заступник голови Комітету з питань науки та освіти Максим Луцький стверджує, що кворум на засіданні комітету був — деякі депутати, які були відсутні в Києві, підтвердили свою підтримку законопроекту телефоном. Були готові прийти на засідання комітету й інші депутати, запевняє М. Луцький, проте, за його словами, за 20 хвилин до початку засідання голова комітету та працівники секретаріату обдзвонювали депутатів і говорили, що приходити не треба. «За законом, якщо третина депутатів хоче провести позачергове засідання, вони на це мають право, і голова не має права відмовити, — сказав М. Луцький. — Комітет уже не збирається два місяці». Партія регіонів, заявив депутат, розпочне процедуру відкликання голови комітету з питань науки та освіти. Цю ініціативу вже підтримали й представники КПУ.