Дев’ятимісячна епопея з вивезенням побутових відходів із Тернополя, схоже, закінчилася. Нині сміття з обласного центру забирають регулярно. У багатьох дворах з’явилися також контейнери для пластикових та паперових відходів. До липня вони мають бути усюди. Мешканці села Малашівці Зборівського району, де розміщено полігон твердих побутових відходів (до речі, закритий 12 років тому), поступилися своїми інтересами заради інтересів обласного центру. Відповідно до меморандуму, укладеного між міською і сільською радами, сміття безперешкодно вивозитимуть на полігон до першого листопада. Взамін влада міста виділить на потреби села 500 тисяч гривень.
Але час збігає швидко. Може статися так (і це вже було), що у відведений термін влада не вкладеться. На жаль, досі немає єдиного проекту спорудження сміттєпереробного заводу. Та й з полігоном складування твердих побутових відходів у Миролюбівці Тернопільського району картина не зовсім зрозуміла. Мешканці цього та інших населених пунктів час від часу протестують проти спорудження тут полігона, мотивуючи тим, що це завдасть шкоди навколишньому середовищу. Людей збурило й те, що ще до початку робіт з облаштування полігона сюди вже почали вивозити сміття насипом, хоч обіцяли робити це у поліетиленових мішках.
— На будівництво полігона оголошено тендер, — каже міський голова Тернополя Роман Заставний. — Документи претендентів розглядає спеціальна комісія. Частково виконано підготовчі роботи. Можна припустити, що селяни продовжуватимуть опір, але ми діємо у площині закону. У терміни облаштування полігона також вкладаємося. Проте є побоювання, що можуть змінитися тендерні умови. Якщо повернуться вимоги до тендерів, що діяли у 2007—2008 роках з повним комплектом поборів на державному рівні, то це шлях у нікуди.
З будівництвом нового полігона твердих побутових відходів ситуація більш-менш зрозуміла, а ось із спорудженням сміттєпереробного заводу ясності поки що немає. Нині у розробці три варіанти. Про один з них — спорудження заводу компанією «Грін Енерджі» — вже йшлося у «Голосі Україні». Дочірнє підприємство відомої британської компанії не проти зробити Тернопіль своїм пілотним проектом в Україні. 95 відсотків сміття воно обіцяє переробити на екологічно чисту електричну енергію. При цьому британці готові повністю фінансувати проект, що обійдеться у 200 мільйонів гривень. Місцем спалювання сміття обрали котельню комбайнового заводу, яку ще доведеться реконструювати. Міська рада уклала з «Грін Енерджі» меморандум про співпрацю.
Державна компанія «Екокомресурси» має свій варіант вирішення проблеми тернопільського сміття. Реалізувати його вона запропонувала приватній фірмі «Екосол». Йдеться про спорудження сміттєспалювального заводу на території очисних споруд міста. Різниця лише в тому, що «Екосол» хоче хоч якоїсь компенсації за те, що буде приймати сміття, а «Грін Енерджі» готова робити це безплатно: як піар-проект свого першого заводу в Україні. Більше того, вона пропонує частину прибутку виділяти для реалізації проектів допомоги багатодітним сім’ям, сиротам тощо. Однак для обох компанії існує ще одна глобальна проблема: укладення угоди з НКРЕ про те, що енергоринок купуватиме продукт, вироблений сміттєпереробними заводами, тобто електроенергію, інакше втрачається весь сенс їхньої роботи.
Ще один варіант — спорудження сміттєспалювального підприємства за межами Тернополя на території ветсанзаводу, який належить Мінагрополітики. Його обстоює голова облдержадміністрації Ярослав Сухий.
— Неприпустимо будувати таке підприємство у межах міста, — переконаний Ярослав Михайлович. — Скажімо, на комбайновому немає відповідних санітарних розривів, тому я наполягатиму на його спорудженні за містом. Відповідного листа про передачу ветсанзаводу на баланс міста надіслано віце-прем’єру з питань АПК Віктору Слауті. Днями у Тернопіль буде доставлено сміттєсортувальну станцію.
До речі, у випадку запровадження третього варіанта, мова може йти про комплексну переробку відходів, включаючи загиблих тварин, шини тощо. Окрім того, радіус звезення сміття можна збільшити до 50 кілометрів: не лише з Тернополя, а й навколишніх районів. За словами Ярослава Сухого, схожий завод у дії він бачив у польському місті Замосць. Тамтешній міський голова також мав кілька проектів для вибору. А тепло, вироблене сміттєпереробним заводом, використовується для обігріву теплиць. Чому б і нам не піти цим шляхом?
Проблема з вивезенням сміття з Тернополя не набрала б такої гостроти й розголосу, якби на ній не піарилися політики. Одні підбурювали селян в надії набрати на місцевих виборах потрібні голоси, інші набирали політичні дивіденди, вдаючи з себе істинних захисників мешканців міста. Між тим, вона лежить передусім у господарській площині. І якби було взаємне розуміння між гілками влади, її б не доводили до абсурду. На думку міського голови Тернополя Романа Заставного, діалог і розуміння між ним і головою облдержадміністрації нині є. Тож є надія, що питання з вивезенням відходів буде вирішено кардинально і не доведеться повертатися до нього після 1 листопада.
Тернопільська область.
