Два Герої Радянського Союзу залишилися на Вінниччині. В обласному центрі мешкає колишній фронтовий військовий льотчик Микола Сищиков, а в селі Тарасівка Жмеринського району — командир диверсійного взводу Іван Ковальов. Звання Героя Радянського Союзу обидва фронтовики отримали в роки війни. Їхні спогади про минулу війну молодь сприймає цікавіше, ніж сторінки з підручника історії.
Про події в країні обидва ветерани дізнаватимуться, зокрема, з газети «Голос України». Передплату на парламентське видання для них оформив голова обласної ради Григорій Заболотний (на знімку).
Керівник облради за власні кошти передплатив «Голос України» для десяти ветеранів війни і праці.
Нашу газету доставлятимуть кавалеру ордена Слави Василю Батченку. Василь Григорович нагороджений 26 орденами і медалями. Він залишив автограф на рейхстазі. Стояв вартовим під час підписання акта про капітуляцію фашистської Німеччини. З першого й до останнього дня війни пройшов її дорогами генерал-майор у відставці Володимир Глазов, багато років він очолює міську організацію ветеранів війни міста Вінниці. Так само отримуватиме газету керівник обласної організації ветеранів війни і праці Сергій Азаров.
74 бойові льотчики підготувала у роки війни інструктор Марія Копилаш. Марія Никифорівна сама сідала за штурвал винищувача, на її рахунку більше десяти бойових вильотів. А після війни літала у загоні цивільної авіації. Кадровий військовий офіцер Іван Павлов із своїм підрозділом захищав Вінницю від наступу фашистів. Був важко поранений. Потрапив у полон. Офіцера утримували у фашистському концтаборі. Втекти звідти допомогла одна з вінничанок, яка стала його дружиною.
Героєм Соціалістичної Праці стала жителька села Мізяківські Хутори Вінницького району Євдокія Ромащук. На її ім’я також оформлено передплату на нашу газету.
— Скільки живу, не перестаю захоплюватися колишніми фронтовиками, — каже голова Вінницької обласної ради Григорій Заболотний. — Мужність, героїзм, віра у перемогу — ці риси так само потрібні нині для розбудови держави. Без них важко здолати нинішні негаразди. Про це відверто кажуть під час зустрічей фронтовики. Ми перед ними у неоплатному боргу. Вінницька облрада ще наприкінці зими перша в державі прийняла рішення про оголошення 2010-го роком ветеранів війни. Намітили низку заходів, спрямованих на підтримку ветеранів. Поставили за мету — відвідати кожного із ще живих учасників війни, щоб з перших уст довідатися про те, що найбільше непокоїть ветерана, і максимально допомогти вирішити проблему. Схвально оцінюю акцію газети. Тому сам передплатив «Голос України» для десяти ветеранів і звернувся з проханням до депутатів облради наслідувати мій приклад. Не раз переконувався в тому, що люди літнього віку є найбільш читаючими представниками суспільства. Мають час, але не кожен має кошти на передплату. Дуже правильна ініціатива — допомогти їм в цьому.
