Віктор Янукович після 100 днів правління заявив про намір держави мати серед 500 університетів світового класу декілька українських.Чи реально це?
Як мету, мрію Президента можна тільки вітати. Але чи здійсненна вона? Цілком, якщо Україна ввійде до десятка-другого найрозвиненіших країн. Років так через...
Не факт, що глава держави свідомо пішов на найчистішої води популізм. Очевидно, в його оточенні ніхто не скористався калькулятором, щоб підрахувати, скільки грошиків треба для державної підтримки і хоча би трьох-п’яти провідних університетів України, які ввійшли б у коло визнаних на планеті.
А цифри вражають. На думку Говарда Ньюбі, колишнього головного виконавця ради фінансування вищої освіти Англії, у Великій Британії за нинішнього інвестування в науку і освіту є тільки п’ять-шість університетів світового рівня з передовими наслідуваннями і 25-30 навчальних закладів, які відповідають вимогам найвищого класу.
Девід Уорд, президент американської ради з освіти, визнав, що в Європі може бути підтримано лише 30-50 висококласних вузів, оскільки максимальна вартість такої підтримки — близько півтора мільярда доларів на рік.
Чи не стільки виділяється бюджетом на всю освіту в Україні?
Нещодавно опубліковано університетські рейтинги «ТОП 200 Україна» за результатами діяльності вузів у 2009 році. Серед двохсот кращих вітчизняних альма-матер, до слова, є регіональні маловідомі, але немає національних, що зайвий раз переконує, що цей статус із панського плеча екс-президента давався не по заслугах.
До рейтингів ставлюся критично, але згаданий проводився в четвертий раз, методика оцінювання освітніх послуг аналогічна з визнаними профільними рейтингами. І, хочеться вірити, ранжирування вузів було об’єктивним і достовірним. Зазначу, при аналізі діяльності вузів акцент робився не на число академіків, масштаб навчального закладу, як раніше, а на оцінку якості науково-педагогічного потенціалу, якості навчання й міжнародного визнання.
До першої п’ятірки провідних вузів країни ввійшли «монстри» вітчизняної освіти: київські політехнічний, університет імені Шевченка і медичний імені Богомольця, харківські політех і університет імені Каразіна.
Завершуючи, повернімося до мрії Президента й поставимо запитання: коли Україна зможе інвестувати в кожний з них (або хоча б в один) півтора мільярда «зелених», щоб увійти до числа елітних університетів світу?
Тішить те, що мету поставлено...