Футбол. Схоже, чемпіонат світу таки розпочався. У заключному матчі першого туру групового раунду трапилася перша повновага сенсація: збірна Швейцарії (що мала в букмекерів коефіцієнт на перемогу в розмірі 12 пунктів) змогла вперше у своїй історії здолати не кого-небудь, а діючого чемпіона Європи, головного фаворита змагань, виняткову «велику й жахливу» збірню Іспанії. Матч розвивався за сценарієм справжнього трилера.
Іспанці за всіма статтями перевершили супротивника, крім головної — забиті м’ячі. 578 передач накатали іспанці проти 272-х, домоглися точності пасів у 72 відсотки проти лише 57-ми, пробили по чужих воротах 24 рази проти восьми, влучили в створ вісім разів проти трьох, володіли м’ячем 63 відсотки часу, «бавились», як хотіли. Але одна їхня помилка, одне зусилля зосередженої і серйозної швейцарської компанії зробили всі оті цифри порожньою формальністю.
Перший тайм пройшов за досить передбачуваним сценарієм: Іспанія в статусі беззастережної команди-зірки володіла перевагою, хвацько ганяла м’яча, намагаючись здолати суперника на класі. А той зміг лише раз пробити по воротах зі стандарту, а от піренейці вдосталь пообстрілювали воротаря Бенальо.
Здавалося, гол неодмінно буде — клас повинен був зіграти. На початку другого тайму іспанці натиснули ще дужче. Але надто насолоджувалися власною ігровою перевагою, бажали тільки атакувати. І поплатилися за оту зверхність, котра, зрештою, вилізла їм боком. Одна успішна блискавична атака Швейцарії, і м’яч опинився у воротах Касільяса.
З того моменту напруга біля швейцарських воріт ставала дедалі більшою. А під завісу поєдинку іспанці всім складом кинулися рятуватись. Однак неміряна кількість атак і ударів наражалася на бетоновану оборону суперника і воротаря Бенальо. Та й квапливість чемпіонів Європи не стала їхнім союзником, а навпаки. Одне слово, наїлися вони гіркого швейцарського «шоколаду», як кажуть, по саму зав’язку.
Наставник швейцарців, знаменитий німецький фахівець Оттмар Гітцфельд так прокоментував зустріч: «Починати турнір з перемоги над одним із основних претендентів на титул — просто чудове відчуття. Це були три несподівані очки,
але я дуже задоволений тим, як сильно сьогодні зіграла моя команда. Особливо відзначу нашого воротаря Бенальо, котрий просто чудово грає на виходах. Його внесок був вирішальним у нашу перемогу».
Тренер іспанців Вісенте дель Боске сказав, що його підопічні героїчно намагалися забити м’яч. Але той «відмовлявся» йти у ворота. «Сьогодні просто не наш день. Ми володіли ініціативою протягом усього матчу. Ця поразка означає, що нам необхідно вигравати наступні два поєдинки групової стадії», — додав авторитетний фахівець.
Отже, перший тур групового раунду — вже історія. Запам’ятався він мало чим — уже відомою поразкою Іспанії, досить вражаючою грою Німеччини, низькою результативністю й докучливими дудками вувузелами. Більші надії у зв’язку з цим покладають на тур другий, багато в чому вирішальний. Тому що головним поясненням незрозумілої гри на старті багато хто вважав зайву обережність команд і острах програти. У другому турі потрібно вирішувати конкретні завдання, для багатьох втрачати вже нема чого, навіть нічия може стати для них згубною.
Першим матчем, що відкривав цю програму сподівань, стала зустріч між збірною ПАР і футболістами Уругваю. І треба сказати, ця «страва» виявилася цілком їстівною, достатньо гострою та духмяною. Ми стали свідками другого розгрому на чемпіонаті світу, видалення воротаря й пенальті. Намітився й лідер бомбардирської гонки.
Звичайно, мова про уругвайця Дієго Форлана. Оце вже вдруге він визнається кращим футболістом поєдинку. Імовірно, що за підсумками чемпіонату цей забивний блондин стане одним із головних діючих осіб. У матчі проти господарів тренер помістив його глибше. Але навіть звідти Форлан примудрявся гостріше від усіх загрожувати воротам суперника, бути всюдисущим і відзначитися дублем, а також участю в третьому забитому м’ячі.
Стартовий матч другого туру показав також, що добротний футбол африканців у першому поєдинку — швидше за все, прояв їхнього емоційного підйому. Коли стан збудження вщух, збірна ПАР показала своє справжнє обличчя, за всіма статтями поступившись уругвайцям.
Либонь, немає потреби довго описувати хід усього матчу, бо він був досить однобокий. Так, господарі до останнього намагалися щось придумати, ходити вперед. Але їм не вистачало банально майстерності, руху, думки. Компанію на чолі з Форланом одним старанням не переграєш.
Почалося все з незвичного за красою гола Форлана, що таким вийшов через легкий рикошет. У впевненій і цілісній грі футболістів Уругваю нічого не змінилося, вони чекали ще шансів, упевнено відбиваючись від невиразних і негострих наскоків суперника. Друга можливість виникла завдяки необачним діям голкіпера господарів, котрий збив у своєму карному майданчику Суареса, був видалений з поля.
Усе здавалося вирішеним. Форлан не промазав. Африканці намагалися і в меншості посіпатись. Однак, втомлені, вони наприкінці компенсованого часу дозволили ще одному яскравому персонажеві Суаресу організувати третій гол для Альваро Перрейри.
На знімках: прихильниця збірної Чилі; Дієго Форлан (крайній праворуч).
Фото з сайту Sport. yahoo. com.
