Службове розслідування з приводу законності встановлення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі набирає обертів, і вже є результат: виявляється, що «добро» на його зведення мав давати Кабмін, а контролювати — місцева інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК).
Але у керівних колах Запоріжжя, попри запитання, які увесь квітень лунали в місцевих газетах, проблема встановлення пам’ятника «батьку всіх народів» мало кого цікавила. Тому навіть на те, чому пам’ятник вождю, та ще й фактично на гроші харківського пенсіонера Шеховцова, зводиться не в Харкові (де вміють, схоже, прораховувати наслідки), а в Запоріжжі, ніхто уваги не звертав.
Потім розпочався неквапний розбір польотів. У підсумку комісія міськради, на чолі із заступником міського голови Сергієм Гладченком, з’ясувала давно відомі речі: міська влада не дозволяла і навіть не мала права цього робити. Бо дозвіл на такі споруди, за документом ще 2004 року, надає Кабінет Міністрів України, а контролюють порядок її зведення територіальні підрозділи вже згаданого ДАБКу.
Окрім того, комісія вже міського управління архітектури та містобудування взагалі дійшла обгрунтованого висновку, що «встановлення пам’ятника Й. В. Сталіну... має ознаки самочинного».
Ці ж висновки ще 15 червня на своєму брифінгу озвучив і голова Запорізької облдержадміністрації Борис Петров. Але що робити далі — велике запитання, адже часто значно простіше вляпатися в якусь історію, ніж потім з неї без втрат вийти...
