Бюджетна реформа стартувала після того, як законодавці прийняли нову редакцію Бюджетного кодексу

Це підтвердив і міністр фінансів, який представив нову редакцію Бюджетного кодексу. Головна його перевага, як він вважає, полягає у забезпеченні середньострокового ( на три роки) програмно-цільового планування. Йдеться передусім про збільшення фінансової самостійності місцевих бюджетів, посилення стимулюючої ролі фіскальної політики.

Територіальні громади одержують додатковий ресурс за рахунок передачі з центру восьми загальнодержавних податків і зборів, зокрема, 20 відсотків надходжень від податку на прибуток підприємств. Ці кошти пропорційно розподіляються і закріплюються за обласними і районними бюджетами, третина з яких належить сільським і міським радам. Доходи місцевих бюджетів, за словами міністра, обіцяють зрости більш як на 23 мільярди гривень. Найбільший дохід має принести сплата єдиного податку суб’єктами малого бізнесу (зараховується у повному обсязі), надходження від податку на прибуток, податку на землю (зараховується до місцевих бюджетів у повному обсязі). При цьому додаткові доходи не впливатимуть на обсяги трансфертів, а 50 відсотків зібраних понад план податків залишатимуться на місцях. Не менш важливо, що на нижчий рівень передається частина платні за шість видів ліцензій, сертифікатів і держреєстрацій — за забруднення довкілля, спеціальне використання надр, водних, лісових та інших ресурсів тощо.

На переконання народних депутатів Алли Александровської, Сергія Гордієнка, Романа Ткача та інших, такі новації для місцевих бюджетів, яким дотепер бракувало грошей навіть для повноцінного фінансування захищених статей, як знахідка, але як вони приживуться за збереження формульного підходу розподілу бюджетних коштів, сказати важко. Ще більш категоричний народний депутат Юрій Кармазін, який вважає, що нова редакція Бюджетного кодексу суперечить конституційним нормам і відсуває від регулювання бюджетного процесу профільний комітет Верховної Ради.

Такої само думки і співавтор альтернативного проекту змін до Бюджетного кодексу Сергій Соболєв. Доповідаючи основні засади альтернативного проекту, він нагадав, що аналогічний законопроект Верховна Рада вже схвалювала, але він був заветований Президентом Віктором Ющенком. Народний депутат Алла Александровська нагадала, що це сталося через неприв’язку законопроекту до реальних ставок податків. Але чимало законодавців вважає, що через розбіжності у поглядах на прямі бюджетні відносини центрального і бюджетів сільських рад.

У Комітеті з питань бюджету схвально поставилися до того, що урядова редакція Бюджетного кодексу, по-перше, неабияк стимулюватиме зацікавленість місцевих органів влади нарощувати економічний потенціал своїх територій, по-друге, теоретично додає привабливості фіскальній функції в очах платників, які нарешті побачать, на що витрачає податки місцева влада. Бюджетний комітет також наполягає на внесенні низки уточнень та змін стосовно збереження контрольних функцій Верховної Ради, але рекомендує схвалити за основу урядову редакцію Бюджетного кодексу.

Обговорення показало, що в принципі ніхто не заперечує проти більшої самостійності регіонів. Претензії здебільшого стосуються політичного перевантаження змісту: депутат Павло Жебрівський вважає, що ручне управління з боку Мінфіну тільки посилюється, Володимир Бондаренко — що законодавчий орган усунули від розробки такого важливого документа, Петро Цибенко — вітає нову редакцію вже тому, що її відсутність перешкоджає виконанню соціальних законів прямої дії. Але всі, як один, розуміли, що перший крок назустріч місцевому самоврядуванню треба зробити. І, зрештою, його зробили, прийнявши за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

На початку засідання законодавці прийняли постанову про звільнення з посади міністра житлового господарства України Олександра Попова у зв’язку з його переходом на роботу в Київську міську держадміністрацію, і схвалили призначення міністром ЖКГ України Хівріча Юрія Єгоровича. А також після гострої дискусії відклали прийняття постанови про Тимчасову слідчу комісію щодо вивчення ситуації з виділенням частот деяким телеканалам і втручанням у роботу журналістів.