Податковий кодекс: це стосується кожного

Прем’єр-міністр Микола Азаров, оцінюючи схвалений урядом проект Податкового кодексу, зазначив, що цим документом пропонується майже вдвічі зменшити кількість загальнодержавних податків та скасувати 10 місцевих податків і зборів. За попередньою інформацією, пропонується залишити лише такі загальнодержавні податки та збори: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; податок на транспортні засоби; екологічний податок; рентну плату за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; рентну плату за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; плату за користування надрами; плату за землю; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів та мито. До місцевих податків та зборів пропонується віднести: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; ринковий податок; податок з реклами; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір. Крім того, урядовий законопроект передбачає встановлення спеціальних податкових режимів, а саме: спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва; фіксованого сільськогосподарського податку; спеціального режиму оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на територіях спеціальних (вільних) економічних зон; спеціального режиму оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку та спеціального режиму оподаткування технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що виконують проекти технологічних парків.

Прем’єр також повідомив про плани поетапного зниження ставки податку на прибуток підприємств із нинішніх 25 відсотків до 20 у 2011 році з подальшим щорічним зменшенням на один відсоток — до 17 відсотків у 2014 році. Так само протягом п’яти років на один відсоток на рік планується скорочувати податок на додану вартість. Крім того, за словами М. Азарова, новий Податковий кодекс, з одного боку, передбачає запровадження податкових канікул на 5 років для малого бізнесу у сфері надання побутових послуг, а з другого — податку на розкіш.

Щоправда, як зазначив після схвалення Кабміном проекту Податкового кодексу віце-прем’єр Сергій Тігіпко, цей документ ще вимагає серйозного доопрацювання. Проте, прогнозуючи можливі строки ухвалення законопроекту, С. Тігіпко повідомив, що уряд розглядав два варіанти: або ухвалити Податковий кодекс до 15 липня, щоб його норми були застосовані вже під час формування держбюджету на 2011 рік, або дещо пізніше, після ґрунтовного доопрацювання та з розрахунком, що його буде задіяно вже під час розробки бюджету на 2012 рік. При цьому він уточнив, що спочатку схилявся до другого варіанта, однак згодом змінив свою позицію. Таким чином, не виключено, що документ, який стосується буквально кожного громадянина, буде схвалено, що називається, «з коліс», бо до 15 липня залишилося не так уже й багато часу.

Представники опозиції не виключають, що Податковий кодекс може бути ухвалено без серйозного обговорення, в тому числі й за участі підприємців. Таку стурбованість, зокрема, висловила голова Комітету Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталія Королевська, зазначивши при цьому, що в ситуації, коли уряд наполягає на швидкому ухваленні Податкового кодексу, народні депутати «можуть проголосувати за обкладинку, не вникаючи в суть документа».

У зв’язку з цим народний депутат Ксенія Ляпіна, щоб хоч у якийсь спосіб залучити до обговорення широку громадськість, оприлюднила на сайті партії «За Україну» отриманий нею зі своїх джерел текст схваленого урядом проекту. А під час брифінгу у Верховній Раді вона особливо наголосила, що при розробці урядового проекту Податкового кодексу «було грубо і глибоко» порушено закон про засади державної регуляторної політики, оскільки документ було схвалено в умовах, коли його ніхто не бачив. «Мені вдалося отримати текст кодексу, який було ухвалено під час засідання Кабінету Міністрів, і ми розмістили його текст на сайті партії «За Україну», а далі плануємо розміщувати всі коментарі та зауваження від експертних груп та підприємців», — сказала К. Ляпіна. При цьому вона висловила подив такою утаємниченою підготовкою законопроекту, який стосується кожного громадянина України. Втім, можливо, ця утаємниченість пов’язана з тим, що, за словами народного депутата, «загальне враження від урядового кодексу є таким, що він зроблений заради остаточної перемоги бюрократії, причому бюрократії, котра отримає силові функції». На підтвердження цього К. Ляпіна звернула увагу на деякі «інноваційні норми» документа, що присвячені адмініструванню податків. «Планується, що тепер податкова адміністрація не тільки матиме право перевіряти документи на правильність оподаткування, але фактично її буде наділено повноваженнями органів дізнання», — зазначила вона. На це вказує та обставина, що проект містить положення про можливість «опитування фізичних осіб» та «виклику їх до податкової для надання інформації», при цьому очевидно, що «одне й інше фактично є слідчими діями». До того ж, якщо дії слідчих органів регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом, то аналогічні дії «податкових слідчих» по суті будуть підпорядковані лише їхньому бажанню та бажанню Кабміну. Саме тому, на думку народного депутата, такий підхід може призвести до свавілля податкових органів.

Що стосується власне податкових новацій, то, за її словами, вже перший аналіз урядового документа свідчить, що він несе приховану загрозу для спрощеної системи оподаткування. «З одного боку, спрощену систему оподаткування збережено, а з другого — є всі підстави вважати, що буде значно звужено сферу застосування спрощеної системи оподаткування, оскільки з неї пропонується вилучити деякі сфери підприємницької діяльності, котрі не є ані незаконними, ані надприбутковими», — вважає К. Ляпіна. Крім того, урядовий проект кодексу передбачає збільшення податкового навантаження на дрібний бізнес. Зокрема, для підприємців, що стоять на базарах, начебто залишається чинним єдиний податок, — зазначає народний депутат, та при цьому передбачається запровадження додаткових соціальних платежів. А це означає, що якщо раніше підприємець сплачував двісті гривень єдиного податку, з яких частина йшла на соціальні платежі, то тепер ці двісті гривень будуть перераховуватися до бюджету, а соціальні платежі сплачуватимуться додатково. «Це призведе до того, що сенс єдиного податку, м’яко кажучи, буде нівельовано», — зауважує вона. Крім того, за словами К. Ляпіної, однією рукою уряд начебто пропонує скасувати ринковий збір, та другою — запроваджує ринковий податок, котрий буде в 2—2,5 разу більшим за максимальну ставку ринкового збору. Як наслідок, для найдрібніших підприємців податкове навантаження збільшиться в 3—4 рази, — прогнозує вона та додає, що водночас кодекс передбачає запровадження спеціального режиму оподаткування для так званих зон пріоритетного розвитку, куди перейдуть наближені до влади підприємства. «Загалом після прочитання урядового проекту Податкового кодексу складається враження, що головна його теза — бідні заплатять за багатих, бо для великих підприємств пропонується створити спеціальні режими оподаткування та спеціальні зони», — робить висновок К. Ляпіна й обіцяє, що опозиція разом із підприємцями чинитиме спротив «повній перемозі бюрократії».