Коли Валентина Підгородецька була ще школяркою, їй дуже хотілося мати дідуся-фронтовика, як чимало її однокласників. Щоб пишатися ним, героєм, щоб вечорами садив біля себе, розповідав про подвиги. Але дід по маминій лінії із фронту не повернувся. Уже й заміж Валентина зібралася, а мрія не покидала її: може, хоч чоловіків дід буде її кумиром, ідеалом?! Щойно відгуляли весілля, мали їхати в гості до діда, але довелося зустрітися з ним на його похороні...

«Де допомога — там і спілкування»

Працюючи в школі, вона бачила, що і її вихованцям не вистачає того ж, чого в дитячі та юнацькі роки бракувало їй. Молоде покоління дуже мало знає про старше, нитка спадкоємності стає дедалі тоншою. Вона багато над цим міркувала, ділилася роздумами з батьками, колегами, учнями cвоєї 15-ї школи. Підтримав Валентину Михайлівну і директор Василь Слободянюк. І ось у 2006-2007 навчальному році з ініціативи учнівського та батьківського колективів в її 7-Б народився волонтерський загін «Соколята». Найпершою метою стало надання посильної допомоги соціально незахищеним верствам населення мікрорайону Черемушки, де розташована школа. Серед підопічних опинилися й ветерани минулої війни. Де допомога — там і спілкування, думала класний керівник. Загін розпочав тривалий благодійний проект «Твори добро по всій землі».

Ініціативу активно підтримали в міському управлінні праці та соціального захисту, яке також намагалося залучити якомога більше молоді та школярів до відвідування літніх людей. Адже так є в усьому світі. У рамках національних програм і програм ООН волонтери сприяють наданню гуманітарної допомоги нужденним, розвитку міжнародного співробітництва, пропаганді прав людини та збереженню миру.

Сьогодні необхідність у роботі волонтерів нашого міста зросла як ніколи. Постала нагальна потреба в тому, щоб вони взяли на себе частку відповідальності за збереження природи, пропаганду здорового способу життя, соціальну опіку над найбільш незахищеними верствами населення.

Спочатку до складу «Соколят» входили лише 15 волонтерів. За три роки загін об’єднав навколо себе представників усіх класів школи. У «соколят» чимало партнерів — це й організація Червоного Хреста, і Рада ветеранів міста, і працівники кількох відділів та управлінь міськвиконкому, і члени волонтерських загонів інших шкіл. У 2009 році завдяки «Соколятам» школа отримала статус міського центру волонтерського руху. Три роки поспіль загін є лауреатом Всеукраїнського конкурсу благодійних проектів «Добро починається з тебе», організованого благодійним фондом «Україна 3000».

«Розкажи, ветеране,де зустрів Перемогу»

Участь у волонтерській роботі робить дітей гуманнішими, чуйними, уважними до інших людей. «Соколята» збирали кошти на дороге лікування хворих дітей Богдана Борисюка та Максима Остафійчука, вітали хворих діток відділення «Охматдит» зі святом Миколая, відвідували дітей з особливими потребами у міських дитсадках, дарували іграшки дітям багатодітної родини, прибирали вулиці мікрорайону... Усіх акцій і не перелічиш.

Та особливою увагою «соколят» оточені ветерани Черемушок. Учні тепер добре знають кожного із 22 фронтовиків, які мешкають неподалік їхньої школи, вітають їх із річницями визволення міста і країни від фашистів, проводять зустрічі в школі. Восени всі включаються в акцію «Осінній кошик», під час якої зносять до школи овочі та фрукти, якими діляться з одинокими пенсіонерами. На Великдень до кожного підшефного зайшли в гості з пасочкою, крашанками. Як дякували старенькі дітям! Таке милосердя викликає довіру, сивочолі ветерани розповідають дітям про пережите. Відтак шкільний музей поповнюється експонатами — медалями, фронтовими трикутниками, знімками тих буремних років. Сюди часто приходять ветерани з хору «Вечірні зорі». Під керівництвом учителів історії учні розробили туристичні маршрути «Імена героїв у назвах вулиць нашого міста», а нині збирають фотографії на конкурс «Мої прадід, прабабуся — ветерани Великої Вітчизняної війни». «Соколята» стали ініціаторами проведення загальноміської акції «Розкажи, ветеране, де зустрів Перемогу», і ось уже готова книга-альманах «Пам’яті вогонь незгасний», видати яку допомагає міський голова Анантолій Нестерук. У другому півріччі всі ветерани Черемушок читатимуть «Голос України» — газету своїм підшефним передплатили «соколята».

«У світі так мало милосердя і співчуття»

«Чому ти займаєшся волонтерською діяльністю?» — запитали ми у волонтера року Яцемірської Оксани. І почули у відповідь: «У світі так мало милосердя і співчуття. Я хочу, щоб світ став добрішим».

«Ми, волонтери, працюємо заради увічнення в пам’яті суспільства подій тих жахливих років, а також для пропагування та розвитку у своїх однолітків таких загальнолюдських якостей, як гуманність, доброта, співчуття, милосердя, товариська підтримка. Адже саме такими уявляли нас, молодь з XXI століття, бійці Радянської Армії, захищаючи нашу країну у тій страшній війні», — написала волонтер Маргарита Процик.