Найближчим часом у столиці мають намір розглянути концепцію нового генерального плану. Однак уже зараз на її адресу звучить чимало критики. Основним зауваженням членів містобудівної ради до даної концепції стала відсутність стійкої моделі територіального розвитку міста. Фахівці стверджують: не простежується перспектива територіального розвитку столиці держави, немає моделі міста на довгострокову перспективу в ув’язуванні з областю, тобто з урахуванням розширення кордонів, відсутні і будь-які накреслення об’ємно-просторової композиції міста. Але ж це художній образ історичного й сучасного Києва — однієї з європейських столиць. Ніяк не скоординовані в новому плані також транспортні й пасажирські потоки, майже не залишилося місця і для соціальної сфери.
Зокрема, Володимир Чекмарьов, колектив якого, до речі, одержав державну премію за нинішній генплан столиці (що мав би діяти до 2020 року), уже заявив, що така концепція веде Київ у нікуди, а невиконання нинішнього генплану вважає помилками не його розроблювачів, а адміністрації столиці й Київради, які не займаються реалізацією містобудівної документації.
І постають питання, чи потрібен узагалі новий містобудівний план і чи варто його розробляти, тому що через п’ять-сім років уже необхідно буде розробляти генплан до 2040 року. До того ж архітектори повинні опиратися на конкретну цифру населення. Зараз же ніхто вам не скаже точну кількість населення столиці й тим більше її перспективу. Таку відповідь може дати лише перепис населення, але його намічено на 2012 рік. Це — один аргумент. Другий полягає в тому, що, перш ніж щось переробляти, необхідно провести ревізію існуючого й виправити помилки. І ще один вагомий довід — нинішня криза, адже розробка такого генплану виллється київським платникам податків у солідну копієчку — приблизно це 30 млн. гривень, не кажучи вже про кошти на його реалізацію.
— Утім, Київ квапиться, а все тому, — каже Володимир Чекмарьов, — що у місті роздано майданчиків на розміщення понад 30 млн. кв. м житла, і це треба в якийсь спосіб «узаконити». До речі, що стосується землевідведення, то Київрада «нарізає» ділянки, як у якомусь селі, навіть не заглядаючи в генплан. Після цього просто неможливо збалансувати житлову забудову з необхідними установами, що повинні її обслуговувати. Через це неможливо забезпечити ансамблевість і комплексність забудови й організацію внутріквартальних просторів, не кажучи вже про назавжди зниклі зелені зони загального користування.
Повністю відсутня концепція Києва в системі приміської зони на довгострокову перспективу з необхідним техніко-економічним обґрунтуванням, а це одна із цілей Генерального плану. Залишається незрозумілим, як місто розвиватиметьіся після 2025 року, не маючи територіального резерву.
Троєщина незабаром може перетворитися на своєрідне гетто
«Яскравим» прикладом, а вірніше, «темною» сторінкою в містобудуванні столиці є Троєщина, каже Володимир Чекмарьов. Його інститут жителі цього столичного масиву просто закидали листами, оскільки йде справжнє пломбування території.
— Нині на Троєщині проживає 352 тисячі жителів, а відповідно до нової концепції там хочуть поселити ще 140—150 тисяч. До цього потрібно додати прилеглі райони, й вийде 500—600 тис., а це фактично два середньостатистичні обласні центри. Але в них люди на місці одержують послуги, навчаються, працюють тощо, а троєщинці щодня змушені для цього долати відстані, до того ж, простоюючи у величезних пробках. Тому що за тридцять років тут не збудовано жодного нового мосту, а треба хоча б два—три. Немає багаторівневих розв’язок. А якщо врахувати нову концепцію, то під житло підуть навіть ті незначні промзони, які ще збереглися й де могли б люди працювати, не виїжджаючи за межі масиву. І це при тому, стверджує архітектор, що варто було б, навпаки, розвивати на місці підприємства. До того ж на масиві нинішнім генпланом передбачалося будівництво культурних об’єктів, навчальних закладів, адміністративних будинків тощо. А це ні багато ні мало 100—130 га територій. Де їх тепер взяти? Дуже погані справи і з рекреаційними зонами, лікарнями, поліклініками, комунальними підприємствами, не кажучи вже про інші функції столичного району. Адже в нас виходить село в місті! Наша ж концепція була — місто без кордонів. Не кращі справи і в інших районах лівобережжя столиці, та й загалом по місту.
Відсутній концептуальний підхід до розвитку пасажирського транспорту й вулично-дорожньої мережі на довгострокову перспективу.
Дуже вузькими місцями у новому плані столиці, за словами В. Чекмарьова, є інженерна інфраструктура та інженерна підготовка території. На тлі масової забудови їхня мережа майже не збільшується. А це свідчить лише про те, що буде колосальне навантаження на наявні, і вони просто не витримають. І тоді місту не уникнути лиха.
Відсутні в новій концепції, каже Володимир Чекмарьов, схеми розміщення столичних функцій і розвитку історичного центру міста та центрального планування району.
— А все тому, що розроблювачі не знають міста. І це зрозуміло, адже новий генплан довірено кишеньковій організації, що не має досвіду такої роботи, а її співробітники, в основному, не мають спеціальної архітектурно-містобудівної освіти. Не можна просто так підходити до столиці! Наша організація розробила вже чотири генплани, і ми по роках ведемо моніторинг. Основна ж суть представлених нині матеріалів зводиться до «чого бажаєте, добродії з Київради й Київської адміністрації?». Це і є результат безконтрольного розподілу земельних ділянок з порушенням їхнього функціонального призначення, що ми спостерігаємо останні три роки. Тому, за словами архітектора, і розробляється новий генплан.
А взагалі, вважає Володимир Чекмарьов, необхідно міняти систему. Містобудівні інститути в жодному разі не повинні підкорятися місцевій владі, як це відбулося. Містобудування як стратегію має контролювати Мінрегіонбуд. А для цього, за словами архітектора, необхідний закон про генплан, інакше все буде постійно перероблятися й змінюватися, спотворюючи українські міста. До речі, такий закон давно прийняли наші сусіди в Москві.
Нагадаємо, у вересні 2008 року Київрада вирішила розробити новий генплан розвитку міста до 2025 року замість діючого зараз генплану розвитку до 2020 року, прийнятого в 2002 році. Строк розробки нового генплану — 2008—2010 роки. На реалізацію комплексу заходів, які будуть передбачені в новому Генеральному плані міста Києва, знадобиться близько 400 млрд. грн. Про це заявила заступник начальника управління Генерального плану Тетяна Нечаєва.
