На кого ляже податковий тягар — на олігархів чи маленьких українців?

Під час роботи над проектом, яка тривала понад два роки, його автори та парламентські комітети отримали понад дві тисячі пропозицій від підприємців щодо вдосконалення податкової системи України, відбулося більш як 50 громадських обговорень. «Наш документ не є ідеальним, але він відповідає тим вимогам кризових явищ, які сьогодні є в економіці України», — сказав М. Катеринчук. Документ має обсяг 500 сторінок, 43 глави, 357 статей, передбачає зміни до 38 законів і кодексів, які регулюють не лише всі стосунки підприємців і податківців, а й стосуються майже кожного громадянина України, котрий є платником податків. Тож недарма Податковий кодекс називають «економічною Конституцією».

Серед основних новацій кодексу — насамперед спрощена система оподаткування, котра, як запевнили його автори (окрім М. Катеринчука, це ще й Ю. Кармазін, К. Ляпіна, Н. Королевська, А. Матвієнко, Б. Тарасюк, М. Мартиненко, В. Стретович), має врахувати інтереси та сприяти розвитку малого і середнього бізнесу. Для тих, хто працює на єдиному податку, пропонувалося збільшити граничну межу виручки до одного мільйона гривень, а також урегулювати питання щодо пенсійних внесків — включити їх до суми єдиного податку. Спрощена система оподаткування, стверджував М. Катеринчук, має на меті ліквідувати схеми мінімізації податків власників великого бізнесу. В депутатському проекті Податкового кодексу також передбачалося значно спростити систему звітності, зокрема, податкову і бухгалтерську звітність.

Ще однією особливістю проекту Податкового кодексу було запровадження пільг з податку на прибуток.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін зауважив, що комітет рекомендував прийняти проект Податкового кодексу в першому читанні ще в жовтні минулого року. У своєму виступі він зосередився на відмінностях між депутатським проектом кодексу та розробленим урядовим, який ще не внесено до парламенту. На його думку, головна відмінність полягає в тому, що депутатський законопроект орієнтований на фіскальну рівномірність і на підтримку самозайнятих громадян, дрібних підприємців, а урядовий — передусім на підтримку великих підприємств та представників крупного капіталу.

Обговорення законопроекту перетворилося на порівняння депутатського законопроекту з презентованим урядовим, хоча, як говорили депутати, текст урядового проекту ще не бачили ані депутати, ані навіть більшість міністрів. Представники опозиції стверджували, що концепція світогляду в депутатському та урядовому законопроектах Податкового кодексу різна — в депутатському проекті передбачено рівномірний розподіл податкового навантаження, а в урядовому весь податковий тягар ляже на дрібних підприємців, рядових громадян, а великі підприємства, власники офшорних компаній не платитимуть жодних податків. «Політичні дискусії заміняють зміст, — стверджувала Ксенія Ляпіна («НУ-НС»). — Бо коаліція вже має попереднє ставлення до цього проекту і навіть не хоче його читати. Урядовий варіант пишеться під бюрократію, що перемогла». «Бідні заплатять за багатих, а малий бізнес вирішить проблеми великого бізнесу», — сказав Андрій Павловський (БЮТ).

У свою чергу, представники коаліції закликали відхилити депутатський проект кодексу, а коли буде внесено урядовий законопроект, після ухвалення його в першому читанні при опрацюванні до другого читання врахувати пропозиції народних депутатів. Михайло Чечетов (Партія регіонів) переконував, що урядовий законопроект значно кращий за депутатський, хоча його слушні положення можуть бути враховані в урядовому законопроекті. Парламентарії також наголошували на потребі широкого громадського обговорення нового урядового кодексу, який буде внесено до парламенту, на неприпустимості прискореного його розгляду та ухвалення. Перед голосуванням В. Литвин закликав відійти від політичних емоцій і нагадав, що свого часу саме права частина сесійної зали не хотіла за нього голосувати декілька років, а нині стверджує, що це чудовий законопроект. Він також наголосив, що урядовий законопроект Податкового кодексу не міг розглядатися водночас з депутатським згідно з нормами Регламенту.

На початку пленарного засідання глава парламенту Володимир Литвин оголосив, що відповідно до Регламенту та згідно з протоколом засідання фракції КПУ замість Адама Мартинюка першим заступником голови фракції комуністів обрано депутата Валентина Матвєєва. В. Литвин також повідомив, що надійшов проект постанови Верховної Ради про створення ТСК із з’ясування обставин, пов’язаних з виділенням частот телеканалам «5 канал» та «ТВі», і звернувся до профільного комітету з проханням невідкладно підготувати цей документ до розгляду.

Під час голосування щодо включення до порядку денного низки законопроектів, виникла гостра дискусія довкола урядового законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти (щодо організації навчально-виховного процесу).

Парламент ухвалив Постанову про проведення 17 листопада 2010 року в сесійній залі парламентських слухань на тему «Про стан промислової політики та охорону праці». Депутати привітали з днем народження Юрія Полунєєва та Дмитра Святаша.