У Луганський корпункт «Голосу України» звернулися пенсіонери, які попросили розібратися, чому через десять років у них раптом утворилися борги з комунальних платежів. Конкретно йшлося про плату за житлоплощу.
Початок історії такий. Наприкінці квітня — на початку травня сотні пенсіонерів Луганська одержали листи, доставлені кур’єрською поштою із самої української столиці. Адреса відправника не підтверджувала очікування того, що в конвертах можуть бути привітання з Травневими святами. Офіційний штемпель на конверті повідомляв, що «привіт» надіслав «Український юридично-фінансовий центр», розташований на вулиці Оболонській, 23/48. У листі, підписаному генеральним директором С. М. Поджарим, була претензія до конкретного жителя Луганська щодо його заборгованості «за отримані житлово-комунальні послуги до 30.06.2002 р. у розмірі...». Сума в усіх проставлена різна — і 11 грн., і більше 800. Генеральний директор радить негайно перерахувати заборговану суму на рахунок міського комунального підприємства «Луганськжитло», інакше... І далі йде перелік того, як можуть постраждати «недбалі мешканці». Насамперед, «Юридичний центр» почне «виконувати спеціальний комплекс правомірних дій, спрямований на підготовку матеріалів для їхньої передачі в суд». Нібито з великого співчуття керівник підприємства радить не доводити справу до такої ситуації, оскільки витрати по суду становитимуть суму в кілька разів більшу, ніж борги. Фахівці центру не полінувалися навіть прорахувати кожному зі своїх адресатів, у скільки конкретно обійдуться йому судові розбирання. Підраховано, наприклад, що Вадимові Борисовичу, який начебто заборгував 649,81 грн., ціна позову в суд може обійтися не менш ніж у 2649,81 грн.
Ще в претензії були зазначені телефони бухгалтерії МКП «Луганськжитло», за якими можна поставити питання. Забігаючи наперед скажемо, що телефонувати марно. Телефон або мовчить, або постійно зайнятий.
У конторі «Луганськжитла» велелюдно, галасливо. Всі дуже нервові. Втомлена робітниця підприємства небагатослівна, слухати нікого не хоче й відповідає всім однаково: візьміть бланк і напишіть заяву на ім’я директора МКП «Житлокомфорт» про те, щоб переплату в сумі такій-то перерахували на МКП «Луганськжитло». Ця процедура вже насторожує. По-перше, чому йдеться про переплату, а не борг, а, по-друге, чи має право «Луганськжитло» вимагати гроші, якщо, як виявляється, це підприємство не до кінця оформило свої відносини з мешканцями?
Частково відповідь на це питання допоміг знайти секретар Координаційної ради акції «Громадська комунальна самооборона» Сергій Морозов. Як він пояснив, МКП «Луганськжитло» створене після 1998 року, коли тодішній луганський голова Анатолій Ягоферов закрив районні житлово-експлуатаційні об’єднання. Замість них був створений один міськкомунгосп, якому прямо підпорядкували всі маленькі ЖЕКи. МКП «Луганськжитло» створювалося при міськкомунгоспі як єдиний розрахунковий центр для цих ЖЕКів. У 2002 році міськкомунгосп ліквідували, і замість колишніх ЖЕО відновили порайонно нові МКП. У Артемівському районі — «Житлосервіс», у Ленінському — «Житлокомфорт», у Жовтневому — «Благоустрій». Розрахунковим центром стало нове МКП «Центржитлоком». За словами Сергія Морозова, МКП «Луганськжитло» залишилося за бортом і було поставлено в план ліквідації, тому хтось вирішив цим скористатися й придумав аферу — видурити у людей гроші за нібито борги, зроблені в цей невеликий період роботи МКП «Луганськжитло».
Розрахунок був на те, що квитанції десятилітньої давнини в людей не збереглися, тому є можливість діяти залякуванням. Утім, деякі бережливі мешканці все-таки приносять квитанції зі сплати за житло, датовані кінцем дев’яностих років. Але працівники «Луганськжитла» на них навіть не дивляться. Просять показати наявну на сьогодні заборгованість, і якщо такої не виявляється, трохи ретируються...
Як повідомила начальник управління економіки Луганської міської ради Світлана Дроботенко, МКП ще з початку 2010 року перебуває в стадії ліквідації. Протягом багатьох років «Луганськжитло» працювало зі збитками, і нарешті його вирішили розформувати. Словом, сьогодні підприємство вже «не здійснює свою діяльність». І раптом наостанок така бурхлива діяльність з «повернення боргів»! Порада: не попадатися на вудку шахраїв.
Не відповідав на дзвінки й київський пан Поджарий. У пошуках контактів із ним раптом з’ясувалося, що це вже не перша практика «юридичного наїзду» на жителів Луганщини. Виявляється, торік приватне підприємство «Український юридично-фінансовий центр» уже «працювало» з жителями міста Лисичанськ, а двома роками раніше завалило такими листами Рубіжне. Причому, як розповідали лисичанські колеги, у тих під’їздах, де немає поштових скриньок, конверти від збирачів боргів звалювалися просто на підвіконнях пачками, іноді по 30—40 штук. Але ж кур’єрська доставка, за допомогою якої нібито попадають листи до «боржників», передбачає особистий розпис одержувача.
Коментуючи дану ситуацію, голова правління громадського комітету захисту прав громадян Микола Козирєв зазначає, що це типова рейдерська атака на гаманці бідняків. Чому йдеться про борги за період до 2002 року? Чи не з розрахунку на те, що в багатьох громадян за той період уже не збереглися квитанції про платежі і буде важко довести в суді, що ця заборгованість не з повітря? Далі Микола Козирєв звертає увагу на юридичний бік питання.
— Наприкінці листа стоїть приписка великими червоними літерами: «Чинним законодавством списання боргів за послуги ЖКГ не передбачене». І посилання на лист Міністерства ЖКГ №12/1-64 від 17.05.2007 р. Такий документ є. І в ньому, справді, є наведена фраза. Однак у цьому само листі МінЖКГ зазначений і граничний термін позовної давності: претензії суд визнає тільки за останні 3 роки. Запитується, які підстави в колекторів вибивати «борги» (навіть якщо вони реально існували) за 2002 рік? Але грізний тон листа, солідний напис «Кур’єрська доставка» і вкладений у конверт бланк для оплати «боргу» не спонукають до роздумів. І, на жаль, багато луганчан уже відправили свої кревні на зазначений банківський рахунок.
Про атаку на луганських пенсіонерів у міському управлінні ЖКГ, виявляється, знають, але жодних заходів не вживають. Щодо громадських і правозахисних організацій регіону, то вони радять пенсіонерам «не попадатися на вудку шахраїв».
Луганськ.