У райцентрі Вільшанка за ініціативи Асоціації болгарських національно-культурних товариств і організацій України та районного національного культурно-освітнього болгарського товариства «Алфатар» відкрито погруддя видатному болгарському письменнику та громадському діячеві ХІХ століття Христо Ботеву. Кошти на спорудження надав президент асоціації Антон Кіссе, а встановлено бюст за матеріальної підтримки Кіровоградської регіональної організації Народної партії, сільгосптовариств та підприємств району.
У відкритті погруддя взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Болгарія в Україні Дімітар Владіміров, президент Асоціації українських болгар Антон Кіссе, делегація з Болгарії на чолі з мером міста Алфатар Радкою Желєвою, представники районної влади та болгарських національно-культурних організацій, делегації з Одеської і Запорізької областей.
Ушанування пам’яті видатного болгарина в нашому краї зрозуміле. Вільшанський район — місце компактного проживання болгар на Кіровоградщині, і їх чисельність після українців тут найбільша. Та й Христо Ботеву ця земля не чужа. Роки юності він провів на Одещині (а територія нині Вільшанського району тривалий час мала «одеську прописку»), спочатку навчаючись в Одеській гімназії, а потім працюючи вчителем в селі Задунаївці.
Згодом повернувся додому й очолив болгарський рух за визволення рідного краю від турецького поневолення. 2 червня 1876 року загинув у бою. А ще через два роки Болгарія добилася незалежності. Щороку в день його загибелі в країні відзначають День пам’яті Христо Ботева.
Назва «Алфатар», яку носить вільшанське національне культурно-освітнє болгарське товариство — не випадкова. Під час російсько-турецької війни близько 400 болгарських родин покинули своє село (нині вже місто) Алфатар поблизу Сілістрії й 1774 року оселились у Вільшанці, одержавши 17433 десятини землі.
Новосели ввійшли до складу Бузького козацького війська, а з 1818-го по 1857 рік це було військове поселення, опорний пункт Російської імперії на кордоні з Польщею та Туреччиною. Згодом село Вільшанка «демілітаризувалось», стало волосним центром.
За радянських часів, 1923 року, на його базі створено райцентр Первомайської округи Одеської губернії, а 1927-го — Вільшанський болгарський район з населенням у 13400 душ.
У 1954 році район передано Кіровоградщині. Нині на Вільшанщині мешкають 13557 душ, район має славу болгарського краю. Тут єдиний в нашій країні україно-болгарський історичний музей, є кілька фольклорних колективів, два з них — «Гуденки» та «Садянка» — мають звання народних. Українські болгари навіть далеко від батьківщини свято шанують традиції рідного краю і своїх національних героїв.
Кіровоградська область.
