Парламент розпочне розглядати нові редакції Бюджетного та Податкового кодексів

На вівторок також заплановано включити до порядку денного сесії та розглянути проекти законів про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про внесення змін до гірничого закону стосовно соціальних гарантій працівникам гірничих підприємств, до Закону «Про пенсії за особливі заслуги» щодо осіб, які перебувають на повному державному утриманні, до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи електронної державної реєстрації суб’єктів господарювання та інші.

У середу, 16 червня, народні обранці, зокрема, планують обговорити проекти законів про внесення змін до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за незаконне позбавлення права власності на житло, про внесення змін до Закону «Про державну допомогу сім’ям із дітьми» стосовно запровадження щомісячної державної допомоги, нову редакцію закону про авторське право й суміжні права, проект закону про уточнення порядку розрахунків за послуги з постачання теплової та електричної енергії, газу та води.

На четвер, 17 червня, винесено 41 питання, більшість із яких підготовлені до розгляду в другому читанні. Серед них — проект закону «Про нормативно-правові акти» з пропозиціями Президента. В. Литвин зауважив, що профільний комітет ще має доопрацювати цей законопроект, оскільки він містить деякі положення, які суперечать чинному законодавству й викликають багато запитань. Зокрема, що кожен законопроект перед винесенням його на розгляд сесійної зали має обов’язково отримати висновок та єдиний реєстраційний номер Міністерства юстиції. Попередньо заплановано на четвер і розгляд проекту закону про порядок організації і проведення мирних заходів. Глава парламенту запропонував доопрацювати цей законопроект спочатку на рівні профільного комітету, а його розгляд у парламенті наразі відкласти. В. Литвин також закликав парламентаріїв розглянути всі заплановані питання до завершення нинішньої сесії, щоб улітку не вдаватися до практики проведення позачергових сесій.

У п’ятницю, 18 червня, в парламенті відбудеться година запитань до уряду, депутати також заслухають звіт ТСК із питань реформування СБУ, розглянуть законопроекти про внесення змін до Закону «Про зерно та ринок зерна в Україні» (стосовно 100-відсоткового забезпечення потреб держави в зерні), зміни до закону про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та ін.

Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов звернувся з проханням додатково включити до порядку денного законопроекти про регулювання у сфері будівництва, про відчуження земельних ділянок для суспільних потреб щодо фондового ринку, а також ухвалити проект парламентської постанови щодо розподілу частот телеканалам, зокрема, «5 каналу» та «ТВі». Цю пропозицію підтримали фактично всі депутатські фракції.

Лідер фракції КПУ Петро Симоненко запропонував розглянути законопроект щодо термінів виконання обов’язків за іпотечними договорами, який має на меті захистити людей, що не можуть виконувати іпотечні зобов’язання через втрату роботи, а також законопроекти про соціальний захист громадян, які мають більше двох дітей, про соцзахист працівників гірничих підприємств на рівні шахтарів, зміни до закону про вищу освіту щодо надання студентам відстрочки від плати за навчання, проект постанови парламенту про вшанування жертв УПА та щодо участі України в Єдиному економічному просторі.

Фракція Блоку Литвина, за словами її лідера Ігоря Шарова, привітала намір і надалі оптимізувати порядок роботи парламенту. Щодо Податкового та Бюджетного кодексу фракція визначатиметься у вівторок зранку. І. Шаров підтримав ідею створення ТСК для з’ясування ситуації з виділенням частот телеканалам, щоб об’єктивно розібратися в цій проблемі.

Чимало конкретних пропозицій надійшло й від фракції БЮТ. Її лідер Іван Кириленко зауважив, що політикум і громадськість стурбувало недавнє рішення Стокгольмського арбітражного суду, яке зобов’язало НАК «Нафтогаз України» повернути 12 мільярдів кубометрів газу компанії «Росукренерго», оскільки це ляже величезним навантаженням на державний бюджет. БЮТ пропонує утворити ТСК для вивчення цієї проблеми. А в середу заслухати інформацію відповідальних осіб стосовно інциденту, що трапився 9 червня в громадській приймальні народного депутата від БЮТ Костянтина Бондарєва, до якої увірвалися 20 невідомих осіб у камуфляжі та вчинили розбій. БЮТ також наполягає на тому, щоб спрямувати законопроект про судоустрій і статус суддів на висновок до Венеціанської комісії, бо цей законопроект передбачає кардинальну реформу судової системи в Україні. 

Лідер фракції «НУ—НС» Микола Мартиненко попросив профільний комітет на середу підготувати до розгляду проект постанови про свободу слова, запросити в парламенті виступити представників «5 каналу» та «ТВі» й також підтримав ідею створення ТСК. «Це мають підтримати представники всіх фракций, і цим самим підтвердити, що свобода слова в Україні є», — вважає М. Мартиненко.

Коментуючи пропозиції від депутатських фракцій, В. Литвин зауважив, що на розгляді в парламенті нині перебуває майже півтора десятка законопроектів про місцеві вибори, а також проект виборчого кодексу, розроблений робочою групою на чолі з Юрієм Ключковським. Голова Верховної Ради, за його словами, уже направив листа до Венеціанської комісії про скерування проекту виборчого кодексу для отримання висновків комісії. Що стосується законопроекту про судоустрій та статус суддів, то В. Литвин зазначив: оскільки цей документ є не депутатським законопроектом, а президентським, тож направити його на висновок до Венеціанської комісії може не парламент, а Мін’юст. Глава парламенту також повідомив, що мав розмову з представником України у Венеціанській комісії Мариною Ставнійчук, котра запевнила, що комісія може розглянути й надати висновки щодо цього законопроекту, якщо він офіційно надійде від України.

У свою чергу, перший заступник голови комітету Андрій Шевченко на брифінгу після погоджувальної ради повідомив, що у вівторок відбудеться спеціальне засідання Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, на якому розглядатиметься ситуація довкола «5 каналу» та «ТВі» й обговорюватимуться кандидатури від Верховної Ради до складу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. За словами А. Шевченка, на чотири вакантні посади членів Нацради претендують 24 кандидати, висунуті всіма депутатськими фракціями і громадськими організаціями. «Наша мета — зразково-показовий конкурс, — сказав А. Шевченко. — Як за прозорістю процедури, так і за якістю рішення».