В Україні займуться бездомними і громадянами без певного місця проживання. Про це заявив Прем’єр-міністр України Микола Азаров: «У нас в країні є безпритульні діти, і нам сьогодні потрібно прийняти проект закону про внесення змін у закон про основи соцзахисту бездомних громадян і дітей». Прем’єр сподівається, що «час дії такого закону буде недовгим, оскільки таке явище, як бездомний, зникне». «Але зараз ми повинні посилити їх захист і звернути на них увагу... Ми визначимо комплекс послуг у рамках створення центру для бездомних громадян і дітей», — пообіцяв він.
Уряд рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект, спрямований на поліпшення соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей.
За офіційними даними, в нашій країні більше 20 тис. бездомних і асоціальних людей. Їх ще називають бомжами. Середній вік — 35—45 років, тож експерти вважають, що кожний четвертий з них може повернутися до життя нормальної людини...
Я, наприклад, упевнена, що один із цих статистичних «четвертих» — бомж, який має «постійне місце проживання» під вентиляторами кондиціонера магазину «Сільпо» на площі Космонавтів. Він там практично весь час. Хтось його сахається — немитого, із сивою кучмою на голові, схожого на напівбожевільного Бена Гана з «Острова скарбів», але багато хто спілкується з цим чоловіком, підгодовує його.
Поруч із ним завжди ще двоє безпритульних. Це собаки. Вони — найвідданіші його друзі, які вдень і вночі стережуть сон свого хазяїна. Іноді вся компанія перебирається в прилеглий двір, на лаву, але в основному вони завжди тут, біля магазину...
«Подивись, які в нього очі! Яке обличчя! Мені здається, що колись він був професором», — каже мені сусідка, яка всю зиму як могла допомагала йому пережити холоди.
Улітку їм легше. Сьогодні вранці один бездомний виліз зі схованки під залізницею недалеко від Караваєвих Дач, розклав багаття, умився в напівзмілілій брудній Либеді, а потім довго і страшно кашляв...
Ще страшніше, коли так живуть діти. Зараз, у спеку, компанії безпритульних дітей потяглися в парки, до води. Там у брудних озерцях, де плаває сміття й дохлі тварини, вони хлюпочуться і радіють вільному від дорослого світу життю...
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
