Партійні вибори. Бердянський приклад

Партійна система виборів, що діє в нашій країні з 2004 року, призвела не тільки до відриву депутатів усіх рівнів від народу, а й до найсерйозніших зловживань влади на місцях.

Тепер у нас не народні обранці, а солдати партії.

У результаті пересічний городянин в основній своїй масі навіть до пуття не знає, а хто ж представляє його інтереси в представницьких органах влади. І ця обставина сама по собі породжує практично цілковиту безвідповідальність депутатів. В обласних радах немає представників районів, у них здебільшого мешканці обласного центру... І це тільки один бік проблеми.

Другий — компетенція, рівень підготовленості та порядність депутатів. У питанні вибору кандидатур свою роль дуже часто відіграють не ділові якості, а особиста відданість, безхребетність і здатність підкорятися рішенням, що нав’язуються згори, незалежно від того, що це за рішення.

Кум обласного партійного боса через фракції може керувати всіма радами області. Звісно, у своїх особистих цілях...

Потребує зміни система виборів міських голів. Раніше їх, як і Президента, обирали у два тури, якщо, звичайно, в першому турі один із кандидатів не набирав більш як 50 відсотків голосів. А сьогодні на посаду першого керівника міста проходить той кандидат, який набрав просту більшість голосів.

До чого це призвело в підсумку? А до того, що, скориставшись тим, що виборці похилого віку опинилися останніми роками фактично на межі виживання, з’являється дедалі більше популістів, які на відвертому обмані завойовують симпатії найзнедоленішої частини населення. І виграє в підсумку не найрозумніший і найдіяльніший, а той, хто більше і краще за всіх набрехав.

До того ж зазвичай, опинившись при владі, ці люди виявляються неспроможними управляти міським господарством. Виборці зневірюються, але їм доводиться терпіти до наступних виборів. А тим часом міське господарство занепадає й ситуація тільки погіршується.

Типову ситуацію можна розглянути на прикладі невеликого міста на півдні країни, розташованого в Запорізькій області на березі Азовського моря. Йдеться про відомий в Україні та за її межами курорт Бердянськ.

16 березня 2008 року на позачергових виборах у Бердянську міським головою було обрано Євгена Шаповалова. За нього проголосували 21789 бердянців, при цьому в списки на виборчих дільницях було внесено 98136 виборців. Тобто п’яту частину. Перемогти на виборах Шаповалов зміг завдяки програмі «Бердянський успіх», в якій він гарантував щомісяця доплачувати по 100 гривень пенсіонерам, обіцяв безплатний проїзд пенсіонерам у міському приватному транспорті, зниження тарифів, створення безплатного муніципального діагностичного центру, будівництво сміттєпереробного заводу для забезпечення Бердянська недорогим теплом, виплату додаткової допомоги при народженні дитини та ін.

Усе це знайшло відгук у п’ятої частини виборців, які й віддали за Євгена Шаповалова свої голоси. А два підготовлені кандидати набрали на 3—5 відсотків менше за нього і, не знявши кандидатури, фактично привели Шаповалова до влади.

Настали робочі будні і замість «Бердянського успіху» почалися проблеми, а потім і зловживання. Звільнилися професійні кадри. Раніше передове місто, що динамічно розвивалося, лише за два роки роботи нового міського голови розгубило інвестиційну привабливість і стало знамените багатьма скандалами. Зокрема, у травні 2009 року на колегії Міністерства внутрішніх справ Бердянськ було названо другим у країні містом за масштабами розкрадань бюджетних коштів. Через півтора місяця після цього стався скандал із затриманням на хабарі у 80 тисяч доларів заступника міського голови, а ще через тиждень — і працівника управління житлового господарства. Потім була перевірка КРУ, під час якої виявили ще низку фінансових порушень у використанні бюджетних коштів.

Але апофеозу безсоромності бердянська міська влада досягла в земельних питаннях.

Однак перед цим відзначимо, що новопризначеному губернаторові Запорізької області Борису Петрову вже з перших днів своєї роботи довелося зіштовхнутися із проблемою Бердянська. 16 квітня в місті відбулася виїзна колегія запорізької облдержадміністрації. А їй передувала всебічна комплексна перевірка, проведена в Бердянську за дорученням губернатора. Як результат, перелік усіх виявлених порушень не вмістився на півтора десятках сторінок, на колегії робота бердянської влади одержала вкрай негативну оцінку.

Міська влада для себе улюбленої і для своїх наближених почала захоплювати землі рекреації та природоохоронних зон. Кажуть, що керує цим процесом партієць із Запоріжжя. Є в Бердянську район. Він так і називається «Курорт». Там розташовані санаторії ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». Отож справа дійшла до того, що прилегла земля ділиться в найбільш грязьових лиманах і навіть на пляжах. Тим самим не тільки під загрозу ставиться головне надбання курортного міста — лікувальні природні чинники, а й порушується природоохоронне законодавство і Генеральний план міста.

Указом Президента від 10.02.2010 р. №154/2010 «Про створення Приазовського національного природного парку» на території Бердянського, Мелітопольського, Приазовського, Якимівського районів, міст Бердянськ і Мелітополь Запорізької області створено Приазовський національний природний парк. До складу парку включено в тому числі й землі, які діляться під дачі.

Сотні ділянок під дачі було роздано на Бердянській косі. І не тільки під дачі. Багато городян одержали дозвіл на землевідведення на косі під ведення городництва. Однак «відповідно до ст. 36 Земельного кодексу України земельні ділянки для городництва мають цільове призначення — землі сільськогосподарського призначення, які на Бердянській косі не передбачені Генеральним планом міста».

А відповідно до норм ДБН будівництво нових дачних районів у міських населених пунктах взагалі не допускається.

Проте бердянську міську владу ніщо не стримує. Вона захоплює землі рекреації під дачі й тим самим не тільки порушує цілу низку законодавчих норм, а й підриває економічне благополуччя міста. Низка підприємницьких структур і фізичних осіб за згодою чинної влади та за її особистої участі провернули вдалу операцію з уникнення сплати податків. Ці структури і фізичні особи начебто відмовилися від орендованої під комерційне використання землі. Але одразу розділили її між собою й підставними особами під дачі. У підсумку і земля залишилася фактично за ними, і податки тепер платити не потрібно.

Треба віддати належне управлінню Держкомзему в Запорізькій області. З огляду на перелічені вище порушення, в березні управлінням були скеровані в Бердянську мерію клопотання про приведення рішень сесій у відповідність із вимогами чинного земельного законодавства.

Однак позиція управління була просто знехтувана.

Дивує при всьому цьому ставлення до того, що відбувається з боку прокуратури. Вона робить вигляд, що нічого не відбувається й фактично потурає і сприяє новим зловживанням.

12 травня пройшли парламентські слухання, де обговорювали проблеми місцевих виборів. Простежувалася ситуація, за якої що менше ознайомлений виступаючий із практичною роботою місцевого самоврядування, то активніше він виступав за збереження партійної системи виборів. Добре, що таких було лише двоє. У тому числі одна школярка... Повернення до мажоритарної системи очевидне, а партійні експерименти дорого стануть нашій країні. Переважна більшість вимагає й чекає прояву політичної волі з боку Президента. Очевидно, що від його рішення залежить доля місцевої влади в Україні: або ми відродимо народовладдя й приберемо пройдисвітів від влади, або триватиме розвал держави.