Встати! Судова реформа йде

Минулого тижня парламент ухвалив низку доленосних для країни документів. До таких, безперечно, можна зарахувати проект закону про судоустрій та статус суддів. Реформи в цій сфері вже давно назріли. Спроби запровадити їх робила не раз і попередня влада. Тож не дивно, що команда нового Президента не забарилася зі своїми правилами для вітчизняної Феміди. Однак вражає поспіх, з яким документ №4650 потрапив у сесійну залу.

В апараті Верховної Ради його зареєстрували в понеділок, 31 травня. Висновок науково-експертного управління на документ, який займає півтори сотні сторінок (до речі, пояснювальна таблиця — ще 265) надійшов уже в четвер уранці. Тоді ж із текстом напрацьованих спеціальною робочою групою змін могли ознайомитися й законотворці. Вочевидь, часу на вивчення такого фундаментального матеріалу не було. Однак це не завадило 237 народним депутатам проголосувати за ухвалення судової реформи в першому читанні. Нині ці зміни перебувають у процедурі підготовки до другого читання. В адміністрації Президента сподіваються, що закон буде ухвалено до серпня цього року, і вже з вересня правосуддя у нас вершитимуть за новими правилами.

Що саме на нас чекає, якщо документ ухвалять? Найбільш резонансним і водночас очікуваним від цієї влади нововведенням можна назвати так звану реорганізацію Верховного Суду. Нині цю тему активно обговорюють у пресі. Зокрема, планується скоротити чисельність суддів до двох десятків осіб. Коментуючи це положення, представники команди Президента постійно наголошують, що ця позиція втілюватиметься в життя поетапно, з виходом власників мантій у відставку або переходом до інших судів. Зауважимо, що згідно з указом В. Ющенка від 2005 року, сьогодні у Верховному Суді мало б бути 95 суддів. На сьогодні на офіційному сайті установи їх налічується 86. Скільки ж часу знадобиться, щоб скоротити цю установу до вказаних розмірів? Хоч би там як було, але вже тепер нам відомо, що у зв’язку з можливими змінами і звільненнями у Верховному Суді почалася хвиля морального занепаду. Адже суддям, як і всім людям, властиво закривати очі на професійну честь, якщо стілець за робочим столом ось-ось втратить опору.

Інша, але не менш резонансна тема, пов’язана з реформою судочинства, — мовне питання. «У судах, розташованих у місцях компактного проживання громадян іншої національності, можуть використовуватися, поряд із державною, їхні національні мови», — йдеться в тексті законопроекту. Саме це положення чи не найчастіше використовувалося під час розгляду документа в сесійній залі депутатами-опозиціонерами. На їхню думку, це може завдати істотного удару державній мові.

Метою законопроекту, зазначено в пояснювальній записці, є:

— реформування судочинства відповідно до міжнародних стандартів;

— підвищення ролі та статусу судді в суспільстві;

— забезпечення незалежності суддів від впливу, в тому числі, й у системі правосуддя;

— спрощення процедури доступу до суду для кожного громадянина.

Саме ця остання позиція не може не викликати певних сумнівів у тих, хто ознайомився із текстом документа. Пропонується запровадити таку систему судів загальної юрисдикції:

— місцеві суди;

— апеляційні суди;

— вищі спеціалізовані суди;

— Верховний Суд.

Передбачається с  творити три вищі спеціалізовані суди, які стануть судами касаційної інстанції. Йдеться про Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд та Вищий адміністративний суд. Невже така схема стане доступнішою пересічному українцю, який і нині не знає, до якого саме суду йому звернутися, щоб відстояти справедливість. Те, що один із спецсудів опікуватиметься і цивільними, і кримінальними справами, народний депутат Юрій Кармазін уже назвав схрещенням «вужа з їжаком». Водночас він наголосив, що знищення військових судів може завдати прямих збитків нашій обороноздатності.

Справедливо зауважити: проект закону про судоустрій істотно підвищує рівень вимог до тих, у чиїх руках зосереджується влада над чужими долями. Так, судді змушені будуть звітувати про власні доходи та витрати, а також звітуватимуть за членів своєї родини. Щоб захистити суддівську мантію, їм доведеться складати іспит перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Це буде письмове анонімне тестування у спеціально відведеному приміщенні і зафіксоване за допомогою технічних заходів: відео- та звукозапису. Цікаво, що за новим законодавством присягу новообраний суддя складатиме не перед Верховною Радою, а перед Президентом.

Водночас є й ціла низка положень, якими суддям намагаються підвищити статус. Так, приміром, стаття 131 проекту закону встановлює, що не пізніше, як за півроку після призначення, судді Конституційного, Верховного, Вищого спеціалізованого, апеляційного і місцевого судів, «які потребують поліпшення житлових умов», забезпечуються окремою благоустроєною квартирою чи будинком або службовим житлом за місцем розташування суду. Окрім істотного збільшення заробітної плати в кошторисах судів загальної юрисдикції та КС передбачатимуться кошти на представницькі витрати. Ще одне цікаве ноу-хау у вітчизняній юриспруденції — запровадження автоматизованої системи документообігу, завданням якої, зокрема, буде визначення персонального складу для розгляду конкретної справи.

У той само четвер, коли парламент ухвалив проект, про який ідеться, голова Комітету Верховної Ради з питань правосуддя Сергій Ківалов повідомив, що вже наступного дня, у п’ятницю, 3 червня, ці законодавчі ініціативи розгляне Венеціанська комісія. Однак станом на цей понеділок європейські фахівці з текстом документа не ознайомилися. За словами члена Венеціанської комісії Марини Ставнійчук, на засіданні лише говорили про перебіг судової реформи, зокрема, заслухали й інформацію від Сергія Ківалова про президентський документ. Самі ж положення ніхто не розглядав. Це було б можливо тільки якби до комісії надійшло офіційне звернення держави, наголосила М. Ставнійчук.

Команда глави держави в усіх своїх виступах наголошує, що проект закону про судоустрій і статус суддів ураховує всі рекомендації європейських фахівців і має лише благородну мету — провести комплексні і системні реформи для забезпечення реалізації конституційного права громадян на судовий захист з урахуванням міжнародних демократичних стандартів. Їхні опоненти зводять цей законопроект до намагання повністю підлаштувати судову систему «під себе». У будь-якому разі нині робота над документом триває.