Під час кризи центральні банки світу знизили свої ставки за емісійні кредити (за постачання грошей в економіку) майже до нуля. Облікова ставка Федерального резерву США становить 0,2% річних; Банку Англії 0,5%; Європейського центрального банку від 0,25% до 1% тощо. І все це заради здешевлення комерційних кредитів, підвищення їх доступності виробництву і оздоровлення економіки.

Білою вороною залишається лише Національний банк України, який у той момент, коли накреслилася світова тенденція до зниження ставок, підвищив свою облікову ставку з 10% до 12% і утримував її протягом усього періоду спаду, і навіть після того. У той час як інші центральні банки різко знизили свої ставки у 5-6 разів, НБУ обійшовся косметичним зниженням на чверть. Сьогоднішня так звана  знижена облікова ставка НБУ, встановлена з 8 червня, становить 9,5% річних, що у 2—3 рази перевершує ставки часів Великої депресії, а ставки поточної кризи у 20—40 разів.

У результаті маємо подорожчання комерційних кредитів, звуження доступності кредитів для виробництва і перешкоджання оздоровленню економіки. Перевершення помилок монетарної політики часів Великої депресії призвело до того, що падіння промисловості в Україні перевершило середньосвітове більш як у два рази і повторило «рекорд» Великої депресії — мінус 39%.

Навіть якщо взяти до уваги, що для України криза має пасивний, вторинний характер і є наслідком тимчасового скорочення замовлень з боку Заходу, де відбуваються якісні структурні зрушення при переході до більш продуктивних технологій, то все одно, такий глибокий спад, крім зовнішніх чинників, також лежить і на совісті керівництва Національного банку України. На закордонні замовлення можна віднести приблизно половину спаду, далі опустив економіку НБУ. Правління НБУ, на жаль, не публікує стенограм своїх засідань, як Банк Англії, тож лишається лише здогадуватися про мотиви такої поведінки.

Тільки за І квартал 2010 року процентні доходи за емісійні кредити вже принесли НБУ 6,6 мільярда гривень, що становить половину плану на весь рік, тобто НБУ «стриже» проценти вдвічі прискореними темпами. На тлі сукупної збитковості комерційних банків НБУ виглядає таким собі квітучим комерційним банком, який гне свою лінію і далі. Так, на 2011 рік уже заплановано процентних доходів на 15,9 мільярда гривень.

Схоже, що в українській інтерпретації загальноприйнята незалежність центрального банку обернулася використанням цього принципу у прибуткових цілях. Це, на жаль, не єдиний приклад своєрідної приватизації державних установ.

Сьогоднішній підйом виробництва відбувся не завдяки, а    всупереч руйнівним діям НБУ, проте ми все ще відстаємо від докризового рівня на 22%. Для того, щоб таке пригнічене оздоровлення не розтягувалося на багато років і щоб уникнути небезпеки другої хвилі кризи, НБУ повинен замість млявих ворушінь здійснити поворот до сучасної антикризової і післякризової монетарної політики, надати імпульс для розвитку реального сектора, встановивши облікову ставку на рівні 1-2%.

Олег ЛЯШКО,  народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.