Істотний момент соціального захисту шахтарів

Близько двох років тому до Гірничого закону України було внесено низку важливих доповнень. Так, відповідно до статті 43 цього Закону, працівники й пенсіонери діючих підприємств з видобутку вугілля та вуглебудівних підприємств, які мають право на безплатне одержання вугілля, але проживають у будинках із централізованим опаленням, мають компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла. На жаль, ці позитивні зміни стосуються лише невеликої частини працюючих гірників і шахтарів — пенсіонерів міста. Гострим і соціально напруженим залишається питання одержання цієї компенсації колишніми працівниками вугільних підприємств, які перебувають у процесі ліквідації. Законодавством така компенсація не передбачена.

Для вирішення цієї проблеми ще в жовтні 2009 року виконавчий комітет Лисичанської міської ради звертався по роз’яснення в Мінвуглепром, а також у Мінпраці та соцполітики України. В отриманій відповіді зазначалося, що до статті 48 Гірничого закону України були внесені зміни, що передбачають з 1 лютого 2010 року компенсації за оплату електроенергії, газу й центрального опалення житла вуглеотримувача ліквідованих шахт. Але насправді ці зміни надали право на одержання компенсації тільки після ліквідації або консервації гірничого підприємства, на якому працював гірник. У березні 2010 року на своє повторне звернення лисичанці отримали відповідь, що надання таких компенсацій вимагає законодавчого врегулювання. На сесії Лисичанської міської ради депутати вирішили зажадати від парламенту й уряду вжити невідкладних заходів і внести відповідні зміни до чинного законодавства.