Венеціанська комісія досі дійових заходів зі здійснення

На пленарному засіданні Венеціанської комісії відповідно до пункту 16 порядку денного мною було зроблено доповідь-повідомлення про принципи та зміст законопроекту №6450 «Про судоустрій та статус суддів», внесеного в парламент Президентом України Віктором Януковичем, та інші актуальні питання судової реформи в Україні.

Реалізація європейських стандартів у реформі судової системи України, після прийняття Конституції в 1996 році, ішла повільними темпами. Венеціанська комісія затвердила три висновки (в 2001, березні 2007 і березні 2010 року), а Україна ухвалила лише один закон (у лютому 2002 року), що реалізував проміжний варіант перебудови судової системи.

Таким чином, коли Венеціанська комісія у висновку від березня 2010 року закликала повніше реалізувати принципи незалежності суддів шляхом внесення змін до Конституції, — ті можливості підвищення незалежності та ефективності судової влади, які дає чинна Конституція, наполовину не були використані.

Тому, у судовій реформі новий Президент, парламентська більшість і уряд працюють у двох напрямах.

По-перше, готуються й будуть внесені зміни в розділ 8-й Конституції «Правосуддя».

По-друге, минулого тижня Президентом внесений у парламент як невідкладний принципово новий проект закону про судоустрій і статус суддів, що дає змогу, не чекаючи зміни Конституції, досягти значного прогресу практично у всіх напрямках судової реформи, зазначених Радою Європи та Венеціанською комісією.

Автори законопроекту — робоча група, до складу якої ввійшли 19 чинних суддів і 3 судді у відставці, 3 співробітники апаратів судів, 19 експертів і вчених, що спеціалізуються на проблемах судової реформи.

У законопроекті, внесеному Президентом Януковичем, залишається у цілому звична для громадян система судів. По 1-й інстанції зберігаються загальні місцеві суди, місцеві господарські та окружні адміністративні суди. По 2-й інстанції (апеляції) зберігаються загальні апеляційні суди, апеляційні господарські та апеляційні адміністративні суди. По 3-й інстанції (касації) зберігаються Вищий господарський і Вищий адміністративний суди й утвориться новий, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ — єдиний новий суд, що створюється. І це, безперечно, вигідно відрізняє нинішній законопроект від законопроекту, колись внесеного екс-президентом Ющенком, який Венеціанська комісія двічі оцінювала і яким планувалося створити щонайменше 29 нових судів.

Верховний Суд зберігається зі штатною чисельністю 20 осіб (замість майже 100) і наділяється важливими повноваженнями вирівнювати практику судів касаційної інстанції, дозволяючи скарги на суперечливе застосування норм матеріального права касаційними судами різних спеціалізацій. Цьому повноваженню надається не винятковий, а ординарний (загальний) характер, що розширює повноваження Верховного Суду.

Законопроект уперше повністю реалізує рекомендацію Венеціанської комісії забезпечити більшість суддів у складі Вищої ради юстиції.

Для цього Президент, Верховна Рада України, а також з’їзд адвокатів, представників юридичних вузів поступилися свободою реалізації своїх квот. За Конституцією, Президент і Верховна Рада разом призначають шість членів ВРЮ, а за законопроектом, четверо з них призначаються обов’язково із числа суддів. За Конституцією з’їзди адвокатів і представників юридичних вузів разом призначають шість членів ВРЮ, за законопроектом двоє із них — обов’язково із числа суддів. За Конституцією, конференція працівників прокуратури призначає двох членів ВРЮ — за законопроектом, один із них — обов’язково суддя. Таким чином, Вища рада юстиції додатково одержує ще сім представників суддівського корпусу, на додачу до вже наявних трьох, що їх призначає з’їзд суддів і голови Верховного Суду за посадою. У результаті, виходить 11 суддів, а на практиці — абсолютна більшість із 13—15 суддів у складі Вищої ради юстиції.

Іншому важливому органу судової влади — Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, де більшість становлять судді, передаються всі функції з підготовки обрання суддів безстроково та звільнення таких суддів за порушення присяги. Матеріали на обрання та звільнення таких суддів з комісії прямо потрапляють на затвердження парламенту, минаючи парламентський Комітет з питань правосуддя. Так реалізується ще одна ключова рекомендація Венеціанської комісії.

Вища кваліфікаційна комісія суддів також заміняє обласні комісії в рекомендації кандидатур до призначення суддями вперше; вона ж здійснює оприлюднення вакансії судді, проведення державного іспиту для кандидатів, відомість результатів іспитів у рейтинг і зарахування кандидатів у резерв. У свою чергу, Президент і парламент повністю втрачають повноваження призначати членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Йдеться про безпрецедентні поступки, які роблять Президент, законодавча влада — для зміцнення влади судової.

Нові положення законопроекту спрямовані на подолання корупції в судах. Стартова заробітна плата судді нижчого рівня й класу підвищується в 5 разів з 3 тис. до 14 тис. гривень на місяць, її розмір прив’язується до загальнодержавної мінімальної заробітної плати, яка, у свою чергу, змінюється виходячи з індексів інфляції та цін на споживчі товари. Ця ж стартова заробітна плата судді стане відправною величиною для нарахування зарплат суддів усіх вищестоящих судів, включаючи Верховний Суд, для кожного з яких законодавчо прописаний свій коефіцієнт. Таким чином, зростання заробітних плат українських суддів буде автоматичним — поза розсудом законодавчої або виконавчої влади. При цьому, законопроект зобов’язує суддів декларувати не тільки доходи (свої і родичів), а й видатки — разі, якщо обсяг разової витрати перевищить розмір місячного заробітку.

З метою усунення затримок у судовому захисті, як орієнтир для процесуального законодавства, установлені терміни розгляду більшості справ. Ці терміни скорочені вдвічі. На розгляд адміністративних справ у суді першої інстанції надаватиметься 30 днів, на подачу скарги про апеляцію — 10 днів, на розгляд апеляції — 30 днів. На подачу та розгляд касації відповідно — 10 і 30 днів.

Це тільки деякі з конструктивних положень президентського законопроекту, які були озвучені мною перед шановною аудиторією експертів.

Члени комісії взяли до відома інформацію про те, що законопроект розроблений на підставі європейських стандартів і знаменує значну поступку повноважень Президентом України й Верховною Радою України з метою зміцнення незалежності судової влади.

Експерти комісії при Раді Європи із задоволенням відзначили реалізацію у законопроекті рекомендації Венеціанської комісії про надання суддям більшості місць у складі Вищої ради юстиції, а також відмову Президента та парламенту від своїх квот у складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, де в такий спосіб зміцнюється верховенство суддівського корпусу.

Необхідно зазначити, що Венеціанська комісія досі з нетерпінням очікувала дійових заходів із здійснення судової реформи, що наближає українські суди до цивілізованих європейських стандартів.

Як голова профільного комітету, де законопроект проходитиме підготовку, хочу запевнити всіх, що одним із головних критеріїв оцінки та внесення поправок до законопроекту будуть уже наявні у нас кілька висновків Венеціанської комісії, де досить докладно викладено весь спектр вимог європейських стандартів до судової реформи.