Працівників Державного підприємства «Соснівський лісгосп», що в Березнівському районі на Рівненщині, схоже, вже й не дивує, що приїжджі не можуть відвести очей від краси на території навколо адмінприміщення лісгоспу (на знімку). Ще б пак — таке озеленення вдається не кожному. Відчувається уміла рука дизайнера, який до рідкісних порід кущів і дерев зумів вклинити фігури звірів і птахів, які з любов’ю виконав місцевий різьбяр по дереву Валерій Пугач — працівник цього лісгоспу.
— Для нас озеленення — не проблема, — ніби читає мої думки директор лісгоспу Петро Белюшко (на знімку). — Адже допомагаємо з озелененням іншим, то нам і сам Бог велів. Маємо свій комплекс з вирощування декоративного садивного матеріалу ( тут якраз порядкували лісокультурниці. — Авт.), де плекаємо близько ста двадцяти видів шпилькових і листяних порід. Скажімо, туї маємо до десяти видів, ялівцю — шість... Є навіть рідкісні породи, які свого часу ми збирали по всій Україні.
Почула від керівника, що вирощуванням декоративного садивного матеріалу для озеленення лісгосп почав займатися ще у 2003 році. Справа ця виявилась вигідною і прибутковою, оскільки затрати малі — це лише зарплата лісокультурницям, податки та інші обов’язкові платежі.
— Бажаючих придбати садивний матеріал для озеленення не бракує, — продовжує Петро Белюшко. — Торік вторгували чимало, але щоб не втомлювати вас цифрами, скажу, що отримали близько 130 тисяч гривень чистого прибутку.
Звичайно, за день осягнути масштаби діяльності соснівських лісівників нереально. Тому цікавлюсь «родзинками», тим досвідом, якого ще немає в інших. Петро Белюшко розмірковує кілька хвилин, а потім демонструє нову систему відеоспотереження за лісами. Харківські науковці розробили таку, яка «бачить», що діється в лісі у радіусі тридцяти кілометрів. Тепер лісівники оперативно виявляють пожежі та лісокрадів. Адже встановлена на вежі відеокамера дає змогу за кілометри навіть розгледіти одяг людини, яка рухається по дорозі або на іншому відкритому просторі.
Але «родзинки» на цьому не закінчуються. У ближньому до лісгоспу лісі робітники Ярослав Кот і Петро Ярмушко переробляють на придбаній нещодавно установці гілля після рубок догляду. Раніше воно спалювалось, а тепер переробляється на щепу, з якої потім у цеху на нижньому складі виготовляють паливні гранули—пілети, які можна використовувати для опалення будинків та невеличких бюджетних об’єктів — ФАПів, шкіл, клубів тощо.
— У наш час, коли гостро стоїть питання енергоносіїв, використання пілетів — це шанс зекономити чимало природного газу, — розповідає депутат Рівненської обласної ради, директор Рівненського обласного управління лісового і мисливського господарства Володимир Грицайчук. — Щороку ми маємо близько ста тисяч кубометрів лісосічних відходів. Якщо використати їх для виготовлення паливних гранул (пілетів) (а їх ми можемо поставити для потреб області в обсязі 74,3 тисячі тонн), то це дасть змогу Рівненщині зменшити споживання природного газу у межах 35 мільйонів кубометрів на рік. А це сьома частина від тієї кількості газу, який вона використовує для побутових і промислових потреб.
Переведення на місцеве паливо ряду котелень бюджетних установ вважає справою перспективною і голова Рівненської ОДА Василь Берташ, який схвально відгукується про досвід соснівських лісівників. Каже, що подібна практика виправдала себе, скажімо, у Латвії, де паливними гранулами опалюються житлові будинки, школи, лікарні... Тож і Рівненщина долучиться до подібного методу економії природного газу.
Щодо ДП «Соснівський лісгосп», то про ефективність роботи його колективу свідчить те, що від господарювання він щороку отримує 250 тисяч гривень чистого прибутку. Підприємство, яке дає роботу трьомстам місцевим жителям, займає четверте місце в Україні серед лісгоспів щодо розміру середньомісячної заробітної плати — вона становить 2750 гривень на місяць.
Рівненська область.
Фото автора.
