Від тактики, обраної підприємцями, залежатимуть дії влади
Здається, обласна влада має намір поставити крапку в довготривалій війні з боржниками у заробітній платі та неплатниками податків. Тричі протягом місяця відбувалися зустрічі з приватними підприємцями та керівниками різних структур, аби виробити програму спільних дій по виходу з «тіні». В присутності преси і за зачиненими дверима кожна із сторін розповідала про свої труднощі, найпотаємніші бажання та умови, за яких готова була б працювати чесно й відкрито. І ось нарешті оголошено двотижневе перемир’я. Саме стільки відведено для всіх нелегалів, щоб вони зареєстрували свій бізнес і почали сплачувати всі податки. Але чи справді все станеться так, як задумано?
Кожна із сторін ще і ще раз розкладає пасьянс власних умов, вимог і можливих поступок. Хто вийде переможцем у цій грі, поки що сказати важко.
Де взяти гроші для бюджету?
Піти на такі кроки владу змусила доволі напружена фінансово-економічна ситуація. Всі карти цьогорічного бюджету нарешті розкриті. Для місцевої влади вони виявились не такими вже й козирними. Зрозуміло, що життя вимагає все нових і нових витрат, а тому і план бюджету збільшено більш як на 13 відсотків. Про проблеми, які загострюються, постійно нагадує Пенсійний фонд. З огляду на нього дедалі більше починають дошкуляти зарплатні борги: не виплачуються вчасно і сповна гроші — немає таких необхідних для бюджету відрахувань. Ланцюг замикається.
Усе видавалося б не таким драматичним, якби можна було розраховувати на істотний промисловий чи сільськогосподарський приріст. Але будівництво завмерло. Через відсутність кредитування село змушене виживати за власний кошт. Сподіватися на активне пожвавлення промисловості також не доводиться. До того ж давно поговорюють про практику збирання податків зі стабільних підприємств наперед. І це означає, що їх ресурс вичерпується задовго до кінця року.
Отож область поки що не бачить іншого виходу, як зробити ставку на приватних підприємців. Тим більше що за кількістю зайнятих у цьому секторі важко знайти рівних. Основну частину доходів усіх місцевих бюджетів становить податок з фізичних осіб. В області ця частка дорівнює 74 відсотки. Зрозуміло, що саме цей податок є потенційною основою для подальшого зростання бюджетних надходжень, однак...
Як можна сподіватися на істотне зростання, коли область посідає одне з останніх місць у країні за рівнем заробітної плати. Від середньої в 1,9 тисячі гривень вона відстає більш як на півтисячі. Втім, це цифри офіційної статистики. Хто і скільки отримує насправді, точно не знає ніхто. Відомо тільки, що із 6,2 тисячі зареєстрованих підприємств майже на третині виплачується зарплатня, що нижча від мінімальної. При цьому у чверті районів ця цифра коливається від 50 до 70 відсотків.
Чи можна повністю довіряти цим цифрам, а точніше, тому, що найманим робітникам доводиться жити на 200—500 гривень у місяць? Саме такі цифри фіксує ціла низка ПП, серед яких, як не дивно, стоматологічні, ювелірні, ті, що торгують нафтопродуктами. Та й кількість легально зареєстрованих працівників, які трудяться на приватників, викликає чимало сумнівів, бо на 52 тисячі підприємців припадає лише 14 тисяч найманих працівників.
Два тижні перемир’я
Про все це було відомо й раніше. А спроби покінчити з боргами і примусити всіх вийти з «тіні» вже перетворилися на сталу звичку. Але ні вибухи антиборгових кампаній, ні перманентні перевірки всіх контролюючих органів, ні прохання влади, ні виклики на килим не дали очікуваних результатів. Бізнес, що зачаївся у «тіні», не мав жодного наміру виходити на світло.
— Влада вирішила першою простягнути руку приватникам, — почав розмову під час «круглого столу» перший заступник голови ОДА Микола Дерикот. — Чимало підприємців уже давно готові працювати відкрито. Однак легалізувати бізнес, котрий довгий час працював за прихованими схемами, було не так уже й безпечно — одразу могли посипатися штрафи та покарання, розміри яких часом можуть перевищувати весь капітал підприємця. Тож вирішили призупинити перевірки і штрафні санкції на згаданий строк, щоб дати змогу всім охочим легалізувати свою справу.
Це не так просто, як здається. Як зупинити на такий час роботу перевіряльників та контролерів? До того ж кожне таке відомство має «до двору» свій план додаткових надходжень до бюджету, котрі якраз і складаються з отих каральних санкцій. За їх невиконання теж спитають. Однак, чого не зробиш заради підприємця, а точніше — його потенційних сплат до бюджету? Тим більше що останні не є непосильним тягарем для будь-якого приватника.
Адже досі діють ставки більш як десятилітньої давнини. Скажімо, плата фізичних осіб за торгівлю в обласному центрі становить від 45 до 60 гривень на місяць. А таксисти за право займатися перевезенням пасажирів платять в середньому півсотні, а за найманого працівника — удвічі менше. Отож чиновники насамперед звертаються до всіх місцевих органів влади з проханням переглянути ставки і збільшити їх бодай до 100—200 гривень на місяць, залежно від виду діяльності.
Наступний крок — покінчити із зарплатами в конверті, далі — легалізація всіх підпільних цехів...
Влада просить.Але й каратиме
Утім, з усіх названих пунктів жоден не є новинкою. Якби всі їх справді вдалося реалізувати, обласна казна могла б щомісяця мати не менше шести мільйонів гривень. Та поки що замість цього — відставання з початку року на один мільйон гривень по області, а у Хмельницькому, де зосереджена найбільша кількість приватників, — на одинадцять мільйонів. Тож попрацювати справді є над чим.
Поки що влада просить: контролерів — обмежитись приписами замість штрафів, нелегалів — зареєструватись. Але обіцяє: якщо до цих прохань не дослухаються, через два тижні на найупертіших будуть спрямовані такі перевірки, що вціліти мало кому вдасться. На декого з підприємців політика пряника та нагайки таки справила враження. За кілька тижнів сотні підприємців офіційно зареєструвались і готові платити податки. Але десятки тисяч ще думають.
Їх нерішучість — не так впертий опір податкам, як тривога за завтра. Адже не секрет, що саме податковий тягар тягне донизу ті підприємства, що платять все вчасно і сповна. Фонд оплати праці, який у середньому сягає 40 відсотків витрат підприємства, дуже часто ставить його на межу банкрутства. Два тижні без перевірок і штрафів промайнуть швидко. А що далі? Для багатьох очевидно, місцеві бої влади із боржниками і неплатниками не принесуть перемоги там, де потрібні справді стратегічні зміни.
В обласному ПФ провели цікаві підрахунки. Для того, щоб зменшити для підприємства зарплатні витрати удвічі, але при цьому залишити незмінними суми бюджетних надходжень, потрібно залучити до роботи майже півмільйона робітників і виплатити їм мінімальну зарплату. Що й казати, створити таку кількість нових робочих місць — завдання важкувате не те що для однієї області, а й для всієї країни.
Утім, можна рухатися поступово. Скажімо, при фонді оплати праці у 25 відсотків знадобиться уже тільки двісті тисяч нових працівників. Десь є та золота середина, коли і роботодавці не банкрутують, і робітники отримують зарплату, і бюджет не латає свої дірки. От тільки знайти її — завдання справді надзвичайно складне, потребує значно більше часу, ніж два тижні, і значно потужніших зусиль. Саме такого кроку чекають усі. Тільки хто наважиться його зробити?
Хмельницький.
