Гроші МВФ — в Нацбанк

Пізніше свої запитання могли поставити народні обранці із фракції «НУ-НС», а після того всі бажаючі парламентарії. Депутати здебільшого запитували про зменшення податкового тиску, створення умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Цікавилися також ситуацією на нафтогазовому ринку, долею кредиту від МВФ тощо.

Сергій Тігіпко звернув увагу на те, що підстав для хвилювання за розвиток нашого підприємництва справді достатньо. Він навів таку статистику. Протягом останнього року удвічі збільшилася кількість збиткових підприємств. А сума збитків зросла ще більше — у 2,2 разу. Водночас урядовець поінформував, що Кабінет Міністрів докладає максимум зусиль, аби зарадити ситуації. Так, за його словами, нині напрацьовують пакет документів, у яких має бути чітко прописана процедура спрощеного оподаткування. Сергій Тігіпко підкреслив, що відмовлятися від такого явища в нашій економіці наміру не має. Адже існує переконлива статистика: підприємці, які сплачують відрахування за спрощеною системою, дають бюджету більше коштів, аніж ті, хто належить до загальної системи. Віце-прем’єр повідомив, що в рамках реформ також розглядається можливість надання податкових канікул. Уже до кінця цього року від Кабінету Міністрів слід очікувати кроків, спрямованих на стабілізацію державних фінансів, реформу податкової системи, розвиток фінансового сектору, прискорення приватизації, реформу соціальної підтримки, формування прозорого ринку сільськогосподарської землі, зміни в галузі енергетики і нафтогазової системи. «Це лише перший етап запланованих реформ, — звернувся до народних депутатів Сергій Тігіпко. — Хочу підкреслити, що кожен із вас може внести свої пропозиції до цих намірів і вони будуть враховані».

Звітуючи перед парламентаріями, віце-прем’єр поінформував, що наступного тижня в Україну прибуде місія МВФ, до компетенції якої належить визначення долі подальшого кредитування нашої економіки. Якщо кошти виділять, уряд не вкладатиме їх у перекриття дефіциту державного бюджету. Нині, за словами Сергія Тігіпка, йдеться про кредит обсягом від 12 до 19 млрд. доларів, які в основному планується спрямувати на збільшення валютних резервів. Тобто ці гроші залишаться в Нацбанку.

Після того заслухали 72 депутатські запити. Пізніше міністр фінансів Федір Ярошенко поінформував про бюджетну політику на 2011 рік. Основне завдання — досягти таких економічних показників, які б дали можливість Україні за найближчі десять років увійти до двадцятки найрозвинутіших країн світу. На думку міністра, цього можна досягти завдяки створенню сприятливішого клімату для інвестицій, зростанню рівня соцстандартів, сприянню ціновій та валютно-курсовій стабільності. Усе це закладено в цьогорічному кошторисі, наголосив урядовець. Дотримуватися подібного курсу Кабмін планує й надалі. За словами Федора Ярошенка, у найближчих планах — ухвалення Податкового кодексу.

Доповідач від Комітету з питань бюджету Микола Деркач зауважив, що представлену урядом програму бюджетної політики на 2011 рік, яка надійшла в парламент незадовго до того, як була представлена з трибуни, в комітеті належно опрацювати не змогли через відсутність кворуму.

Народні обранці проголосували за те, щоб у п’ятницю попрацювати без перерви, щоб встигнути детальніше обговорити наміри Кабміну. Думки парламентаріїв, як і очікувалося, розділилися на два табори: опозиція наміри уряду нещадно критикувала, коаліція — схвалювала. Проте майже кожен із виступаючих у цілому погоджувався, що документ можна ухвалювати за основу за умови ретельного подальшого опрацювання. Як результат — постанову про основні напрями бюджетної політики ухвалено 249 голосами.

Перед тим, як приступити до «різного», парламентарії проголосували за те, аби розглянути за скороченою процедурою два проекти змін до основ законодавства про охорону здоров’я — з приводу обов’язків громадян у галузі охорони здоров’я та отримання медичної і соціально-психологічної допомоги медичними працівниками. Під час обговорення документи називали декларативними та косметичними, зауважуючи, що галузь потребує глибокого реформування. Так, народний депутат Сергій Шевчук навів приклад: нині медсестра отримує таку само платню від держави, як і сторож, а лікар найвищої категорії заробляє лише на 148 грн. більше від сантехніка. У результаті обидва документи відхилено.

На початку ранкового засідання народні депутати привітали з днем народження свого колегу Максима Луцького.