Обвал гривні доводить людей до відчаю. Адже разом із доларом дорожчають продукти, товари, бензин. У складному становищі опинилися і клієнти банків, які взяли валютні кредити. Близько сотні з них учора пікетували в столиці будівлю Національного банку України. Люди вимагали захисту від «свавілля фінустанов», адже вважають справедливим переведення валютних кредитів у гривню за курсом, який був на момент укладання договору.

«Ми прийшли сьогодні для того, щоб вручити офіційний лист голові НБУ, підписаний громадською організацією «Кредитний майдан», і для того, щоб ще раз звернути увагу на те, що падіння курсу гривні з 5 грн. до 8, а згодом — з 8 до 12 грн. — це проблема Національного банку, — каже одна із організаторів акції Ольга. — Оскільки в Конституції чітко написано: НБУ має підтримувати курс національної валюти. Однак нині цього ніхто не робить. Також ми вимагаємо скасувати штрафи за прострочені кредити, заборонити використовувати плаваючі відсоткові ставки та інше».

Пенсіонерка Валентина Іванівна разом із чоловіком два роки тому взяла кредит в доларах. За ці гроші синові придбали земельну ділянку. Жінка каже, на той час вони заробляли досить непогано. «Однак усі біди почались тоді, коли роботу втратив чоловік. А потім ще і девальвація гривні. Сьогодні телефонують із банку і погрожують запроторити мене до в’язниці, якщо не заплачу».

Схожу історію може розповісти ледь не кожен з учасників кредитного майдану. Люди об’єдналися і вирішили не платити кредити, якщо їхні вимоги не почують і банкіри, і депутати. Проте усі вони погоджуються: вирішити проблему можна лише шляхом прийняття відповідного закону.

Нині є кілька документів, які націлені на вирішення ситуації. Зокрема парламент у першому читанні проголосував за законопроект авторства народного депутата Руслана Князевича, який стосується валютних кредитів. Здавалося б, перший крок до вирішення проблеми зроблено, однак документ у такому вигляді не принесе бажаних результатів, переконані позичальники, бо в ньому не враховано безліч важливих вимог. Зокрема, він зовсім не захищає боржників-учасників АТО. 

Також учора в Комітеті Верховної Ради України з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики відбулося обговорення законопроекту щодо вирішення проблем кредитних спілок.

Як наголосила під час виступу голова комітету Олександра Кужель (на знімку в центрі), основною причиною нездатності кредитних спілок України протидіяти негативному впливу фінансової кризи 2009—2011 рр. стала недосконалість нормативного поля, в якому вони діяли у 2001—2004 рр., а також нездатність відповідних державних установ ефективно застосувати доступні їм заходи впливу, спрямовані на забезпечення належного нагляду за фінансовими установами та недопущення втрати громадянами своїх заощаджень.

Зокрема, наголосила народний депутат, в умовах пікового відтоку заощаджень з депозитних та інших рахунків членів спілки необхідно було вживати комплекс заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації, а саме: надання рефінансування за рахунок механізмів підтримки ліквідності, пом’якшення фінансових нормативів, ліцензійних умов та інших обов’язкових вимог, зменшення оподаткування, штрафів за порушення нормативів тощо. Водночас, за словами О. Кужель, у період фінансової кризи 2009—2010 рр. державою було підвищено регуляторні вимоги та вимоги до ліквідності, запроваджено додаткове оподаткування, збільшено розмір штрафів та плати за ліцензії, переведено відсутність ліцензії у ранг кримінального злочину. За наслідками такої політики у період з грудня 2008-го по грудень 2011 року більше 200 кредитних спілок було фактично знищено, їх активи знизилися з 6 млрд. гривень до 2,5 млрд.

Учасники засідання наголосили, що проблеми кредитних спілок можуть бути вирішені шляхом запровадження Верховною Радою дієвих законодавчих механізмів підтримки цієї галузі, зокрема, прийняттям відповідного законопроекту, який під робочою назвою «Про порядок відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України» перебуває сьогодні у стадії розробки.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.