У цьому році на здобуття Державної премії України у галузі науки і техніки висунуто чимало цікавих та оригінальних наукових праць. Зокрема, у медичному напрямку висунуто цикл праць «Новітні медичні технології діагностики та лікування постраждалих із множинними, поєднаними та поліструктурними пошкодженнями».Цикл робот, що зазначено, викликав неабиякий інтерес наукової спільноти та громадськості, що є цілком зрозумілим, зважаючи на велику актуальність проблеми та беручи до уваги те, що досягнення українських науковців у цьому напрямку медичної науки широко відомі у світі та неодноразово були застосовані під час надання медичної допомоги постраждалим внаслідок природних катастроф (землетруси у Туреччині, Індії, Ірані, Пакистані, повені у Східної Європі). Тому ми вирішили з’ясувати, які саме технології надання медичної допомоги постраждалим з пошкодженнями дали змогу сягнути вітчизняним вченим результатів світового (а за деякими питаннями й вище світових) результатів. Наші співрозмовники — заступник директора Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук, доктор медичних наук, професор Сергій Семенович Страфун і заступник директора Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, доктор медичних наук, професор Сергій Омелянович Гур’єв.
— Що таке множинні, поєднані та поліструктурні пошкодження?
С. С. — Множинні пошкодження — це пошкодження двох або декількох органів та структур, наприклад, переломи декількох кісток, поєднані пошкодження — це пошкодження двох та більше систем організму, наприклад: струс головного мозку та перелом стегнової кістки. Поліструктурні пошкодження — це пошкодження різних систем у межах одного анатомічного утворення, наприклад — перелом плечової кістки з пошкодженням судин та нервів.
— У чому полягає соціальна та медична актуальність цієї проблеми?
С. Г. — Травматизація населення на даний час є важливою соціальною та економічною проблемою для усіх розвинутих країн світу, що є проявом підвищення травмонебезпечності довкілля внаслідок як технічного прогресу, так і виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру. За даними ВООЗ та звітів фахових медичних асоціацій з питань травм, протягом останніх десятиліть значно зменшилася структура пошкоджень людини, що визначено насамперед зростанням абсолютної кількості та питомої ваги множинних, полісистемних та поліструктурних пошкоджень. Водночас рівень ефективності та адекватності надання медичної допомоги постраждалим із вищезазначеними пошкодженнями не є задовільним майже у всьому світі. Особливо несприятлива ситуація склалася у нових незалежних державах, зокрема, в Україні, де смертність та летальність внаслідок множинних, полісистемних та поліструктурних пошкоджень у 2—4 рази перевищує показник країн Європейського Союзу та США. За умов відносної стабілізації показників травматизації населення смертність внаслідок травм посідає трете місце серед причин смертності та інвалідизації населення України, а у найбільш працездатному та життєактивному віці 20—60 років — перше. Проведені нами клініко-епідеміологічні та клініко-організаційні дослідження довели, що смертність внаслідок множинних, полісистемних та поліструктурних пошкоджень визначає 85—90% смертності внаслідок травм та 55—60% інвалідизації, що завдає соціально-економічних збитків державі щонайменше 8,5 млрд. грн. на рік.
— Чому це сталося та які є шляхи вирішення такої важливої медико-соціальної проблеми?
С. Г. — Проведений аналіз ситуації довів, що вищезазначені негативні факти обумовлені двома групами причинних чинників: по-перше, недостатньою розробленістю та впровадженням сучасних методів та технологій надання медичної допомоги постраждалим з множинними, полісистемними та поліструктурними пошкодженнями, по-друге, майже повною відсутністю клініко-організаційних форм реалізації зазначених методів та технологій у вітчизняної охороні здоров? я. В результаті вивчення проблеми ми дійшли висновку, що її розв’язання полягає у забезпеченні комплексного підходу, котрий передбачає розробку та застосування сучасних методів та технологій лікування постраждалих та визначення їх місця у сучасній стандартизованій системі надання медичної допомоги, що забезпечить високий рівень ефективності та адекватності їх реалізації. Було визначено, що у постраждалих з множинними, полісистемними та поліструктурними пошкодженнями найбільш складними в медико-технологічному аспекті є пошкодження опорно-рухової та сечостатевої систем та у клініко-організаційному — забезпечення адекватності за рівнем, обсягом та часом реалізації медичних технологій і методів діагностики та лікування.
— Які нові технології діагностики та лікування постраждалих з такими тяжкими пошкодженнями розроблені українськими вченими та чому вони знайшли таке визнання у світі?
С. Г. — У результаті проведених досліджень створено стандартизовану систему лікування постраждалих з поєднаними та поліструктурними пошкодженнями, розроблено та захищено патентами десятки способів лікування поєднаних травм тазу, сечостатевої системи, поліструктурних травм кінцівок. Відомо, що при переломах тазу та одночасних пошкодженнях внутрішніх органів смертність є однією з найвищих та сягає 80%, це пов’язано як з тяжкістю травми (наприклад, крововтрата при таких переломах буває до 4 літрів), так і з відсутністю до впровадження результатів наших розробок, простих, малоінвазивних та ефективних способів лікування таких травм.
Якщо на першому етапі стоїть основне завдання — врятувати життя людини, то у подальшому постає друге актуальне питання — відновлення функції пошкодженого органу. В зв’язку з чим нами розроблено та впроваджено цілу низку складних мікрохірургічних операцій з пересадки комплексів васкуляризованих тканин, завдяки чому стало можливим пересаджувати пальці зі стопи на кисть при їх необоротній втраті, пересаджувати м’язи та заміщувати значні (більше 20—25 см дефекти шкіри та кістки).
Таким чином, розроблено принципово нові методи та технології діагностики та лікування найбільш вагомих та значимих множинних, поєднаних та поліструктурних пошкоджень.
— А в чому полягає особливості застосування таких новітніх технологій саме в Україні?
С. Г. — Всесвітня організація охорони здоров’я визначила, що будь-яка система надання медичної допомоги хворим та постраждалим повинна ґрунтуватися на фундаментальних клініко-епідеміологічних дослідженнях, враховувати особливості національної системи охорони здоров’я, соціально-економічні фактори тощо. З нашої точки зору, саме відсутність таких досліджень в Україні була однією з основних причин відсутності ефективної системи лікування постраждалих з пошкодженнями.
Нашим творчим колективом було вивчено клініко-епідеміологічні, клініко-нозологічні, клініко-анатомічні характеристики множинних, поєднаних та поліструктурних пошкоджень, визначено їх вплив на перебіг травматичного процесу у постраждалих, що дозволило включити зазначені методи та технології до стандартизованої системи надання медичної допомоги постраждалим і розв’язати проблему у комплексному клінічному, технологічному та організаційному аспектах.
— Які результати цієї наукової роботи?
С. Г. — Завдяки створенню та впровадженню нових технологій та методів лікування постраждалих відповідно до клініко-організаційних принципів та схем їх реалізації вдалося знизити летальність на 19%, обсяг ускладнень травматичного процесу на 27%, прогнозовану інвалідність — на 38%.
— Дякую за дуже професійні і цікаві відповіді та бажаю успіхів у вашій роботі на користь людям.
Вищевикладену інформацію ми попросили прокоментувати президента Асоціації травматологів-ортопедів України, заслуженого діяча науки та техніки України, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколу Олексійовича Коржа.
М. К. — Лікування постраждалих з множинною, поєднаною та поліструктурною травмою є найскладнішою проблемою сучасної травматології та ортопедії. Таку проблему, яка має міждисциплінарний характер, можна вирішити тільки акумулювавши зусилля лікарів багатьох спеціальностей. Так, у цій роботі об’єднані зусилля ортопедів матологів, хірургів, урологів та мікрохірургів дали змогу розробити комплекс високотехнологічних малоінвазивних операцій що знайшли своє місце у цілісній стандартизованій клініко-організаційній системі. Я радий, що така робота відбулася, і результати цієї роботи працюватимуть на благо народу України.
