Інформація про те, що з 1 липня цього року кияни сплачуватимуть за комунальні послуги за новими тарифами, знову схвилювала суспільство. Мешканці столиці та тутешні опозиційні сили таке рішення називають незаконним і навіть планують оскаржувати його у суді. А от частина громадян із інших регіонів цієї паніки не поділяє, а дії київської влади підтримує. Мовляв, самі вони уже давно платять за тарифами, вищими за столичні. 
Згідно із розпорядженням КМДА від 31 травня цього року, уже з другого місяця літа для киян зросте тариф на гарячу воду та опалення (на 34 та 41% відповідно). Та вже 2 червня столичний міський голова Леонід Черновецький уточнив, що, мовляв, це розпорядження було оприлюднено з метою його подальшого обговорення. Отож, його редакція не є остаточною. «Наразі його зміст детально вивчається Міністерством житлово-комунального господарства та Міністерством економіки», — зауважив пан Черновецький.
Тим часом свою позицію висловив і міністр ЖКГ Олександр Попов. Він також не впевнений, що ціни на гарячу воду та опалення будуть підвищені у розмірі, про який говорить місцева влада. «Хоча з економічних міркувань подібне підвищення і варто було б зробити. Адже ситуація критична: столиця має одні з найнижчих тарифів на воду. Щодо тарифів на централізоване опалення, то київський також нижчий від середнього показника по країні», — сказав міністр. І це, як свідчать дані, розміщені на сайті очолюваного ним міністерства, правда. Однак при цьому чомусь ніхто не згадав і про те, що, приміром, фактична собівартість тих же гігакалорій тепла для населення у столиці найнижча, порівняно з іншими обласними центрами. Утім, для об’єктивності мусимо сказати: як свідчить статистика, поки що діючі тарифи і цю собівартість відшкодовують лише на 72 відсотки. 
Щоправда, є й ті українці, для яких підвищення тарифів на комунальні послуги не проблема. І справа тут не в розмірі їхніх зарплат, а у звичайному небажанні оплачувати рахунки. За статистикою, поданою на офіційному сайті Міністерства житлово-комунального господарства, загальна сума заборгованості по Україні на 1 квітня становила 12 148 млн. гривень(!). Лідерами у несплаті є Донецький, Дніпропетровський та Харківський регіони. А щодо Києва, то столичні мешканці заборгували житлово-комунальним підприємствам майже удвічі більше, ніж мешканці усієї Київської області. До слова, затяті неплатники обурюють не тільки державу, а й простих більш-менш відповідальних громадян. 
— У нас на під’їзді час від часу вивішують список боржників. Так, приміром, у моєї сусідки уже набігло майже 15 тисяч гривень. Це ж не за один рік така сума утворилася! Але і вплинути на неї ніхто не може. Навіть пеня за несплату не нараховується. Отак і живе, ні про що не думає. А ми постійно хвилюємося, що нам через таких сусідів ліфт можуть вимкнути чи водопостачання перекрити, — розповідає киянка Наталія П. 
Між тим, багато є і тих, кого чергове підвищення тарифів може проти їхньої волі занести до списку неплатників. Адже постійне зростання цін і при цьому ніби «заморожені» зарплати поступово збіднюють значну частину наших громадян. Тож чергові так звані економічно обґрунтовані тарифи їхні сімейні бюджети можуть просто не потягнути. 
— Чомусь заведено вважати, що коли ти киянин — значить, обов’язково багатій із захмарною зарплатою, — дивується Ніна Ляшенко. — Та щоб ви знали, у мене оклад 2200 гривень. І це при тому, що маю більш ніж десятирічний стаж. А молоді дівчата у моєму відділі, які також, до речі, мають свої сім’ї, отримують по 1600—1800 гривень. Тож, можливо, краще було б не «вижимати по максимуму» з тих, хто намагається справно платити за рахунками, а вплинути на тих, хто роками користується усіма благами цивілізації на дурничку. 
Від себе додамо, що й справді, 12 мільярдів гривень не така вже й мала сума для нашої житлово-комунальної системи. 
Мал. Вадима СИМИНОГИ.