Позаблоковий статус і членство в Європейському Союзі

Представляючи законопроект, Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що ухвалення цього документа кардинально змінить правовий простір держави, бо віднині основні засади зовнішньої та внутрішньої політики спиратимуться не на політичну доцільність, а на закон. «Це величезний поступ на шляху забезпечення верховенства права, розвитку демократії та громадянського суспільства, — сказав прем’єр. — Нарешті в країні з’явиться стандарт державної політики, на який спиратиметься вся структура влади». Прийняття закону, підкреслив 

М. Азаров, дасть змогу уникнути ситуації, коли керівництво країни підписує без згоди суспільства угоди з міждержавними структурами, а розпуск парламенту використовується для зміни влади та курсу держави.

Прем’єр висловив переконання, що цей закон спроможний консолідувати суспільство і стати визначальним кроком на шляху до довготермінових системних реформ, стати сигналом щодо зовнішньої політики України для наших закордонних партнерів. «Україна буде державою зрозумілою, прогнозованою і відповідальною як щодо своїх громадян, так і для всього світу», — сказав М. Азаров.

Основною новацією нової державної стратегії, згідно із законопроектом, є підтвердження позаблокового статусу України. Президент пропонує зняти з порядку денного питання, яке, на його думку, розколювало суспільство і відволікало від пошуків власних шляхів розвитку держави, — щодо вступу до НАТО. «Україна робить геополітичний вибір, як для найближчих сусідів, так і різних центрів впливу. І немає сумнівів, що такий крок світ сприйме з розумінням», — вважає М. Азаров. У документі також ідеться про гарантування прав та свобод громадян, соціальну спрямованість економіки та сталий соціально-економічний розвиток, забезпечення верховенства права, економічної та політичної безпеки держави, утвердження України як повноправного члена світового співтовариства. Окремі розділи присвячено розбудові державності, розвитку місцевого самоврядування та розвиткові регіонів, формуванню громадянського суспільства, національній безпеці та обороні, економічній, екологічній, соціальній та гуманітарній сфері. «Реалізація норм цього закону забезпечить сталий розвиток, захист інтересів і прав громадян, а отже, прогрес у всіх сферах життя», — запевнив прем’єр. У законопроекті передбачається, що його реалізація здійснюватиметься на основі тісної взаємодії всіх гілок влади — Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів та інших органів влади.

Під час доповіді прем’єр неодноразово повторив, що нинішній уряд пожинає плоди невдалої політики попередньої влади. Серед перспективних цілей він, зокрема, назвав такі: перестати витрачати кошти, отримані від приватизації, на залатування дірок у держбюджеті, а спрямовувати їх в інвестиційну складову вітчизняної економіки, на переоснащення та модернізацію підприємств.

Продовжити пенсійну реформу — введення ще двох рівнів пенсійного забезпечення, перехід до персоніфікованих накопичувальних рахунків. Упродовж двох-трьох років виправити ситуацію, коли більше 60% доходів Пенсійного фонду покривається дотаціями з держбюджету.

Зі співдоповідями виступили представники двох комітетів. Комітет із питань державного будівництва та місцевого самоврядування, за словами його представника Анатолія Горбатюка, рекомендував ухвалити законопроект у першому читанні. Комітет визнав, що засади цього документа базуються на безумовному дотриманні норм Конституції та міжнародного права, зміцненні демократичних засад та забезпеченні верховенства права. Однак троє членів комітету — Ольга Боднар, Анатолій Матвієнко і Юрій Ключковський — висловили окрему думку.

Анатолій Матвієнко заявив, що сьогодні неможливо приймати законопроект навіть у першому читанні і його треба зняти з розгляду, бо він похапцем зліплений і декларативний.

Думки членів Комітету у закордонних справах також розділилися — лише двоє депутатів висловилися за підтримку законопроекту в першому читанні, а дев’ятеро — за направлення на доопрацювання. Перший заступник голови комітету Тарас Чорновіл поінформував, що під час розгляду законопроекту на засіданні комітету виникло багато як фахових, так і політичних претензій. Головна політична — чи варто сьогодні порушувати питання про позаблоковий статус, якщо питання про вступ до НАТО не стоїть і з боку самого НАТО, а в українському суспільстві немає однозначного сприйняття? На думку депутата, якщо маємо мету і бажання бути позаблоковою державою, то треба добиватися, щоб за Україною було визнано статус нейтралітету. «А позаблоковість — це фактор нашого підвішеного стану», — сказав Т. Чорновіл.

Під час обговорення законопроекту про засади зовнішньої та внутрішньої політики розпочалася дуже сильна гроза, в будинок Верховної Ради влучила блискавка, і в сесійній залі на декілька хвилин зникло світло. Заступник Голови Верховної Микола Томенко назвав це символічним. «Не можна так різко змінювати курс держави і похапцем приймати стратегічний документ», — наголосив він. Водночас політик відзначив і деякі позитивні, на його думку, положення концепції — зокрема, розширення приватної власності, у тому числі й на землю. Законопроект дуже «європейський» — стільки термінів «європейськості» немає в жодного іншому законопроекті. Слово Росія згадується дуже рідко. Тоді як уряд у програмі соціального та економічного розвитку проголосив стратегічними партнерами Росію та країни СНД. Виглядає навіть так, що думки деяких нинішніх посадовців, зокрема міністра освіти, суттєво відрізняються від положень, закріплених у законопроекті щодо української мови, культури, історії, освіти. Фракція БЮТ вирішила не голосувати за законопроект, закликавши спочатку провести серйозну системну фахову розмову.

Під час обговорення представники коаліції підтримували законопроект, покладаючи на нього великі сподівання, а опозиціонери критикували його. Лідер депутатської групи «За Україну» В’ячеслав Кириленко звернув увагу на те, що в законопроекті немає жодної згадки, що українська мова є єдиною державною мовою. У проекті засад, зауважив В. Кириленко, також немає згадки, що газотранспортна система є надбанням української держави і забороняється передавати її іншим державам. Це саме стосується й інших стратегічних галузей економіки. «І якщо пропонується позаблоковість, то чому не записано, що бодай після 2042 року Чорноморський флот Росії залишає територію нашої держави?» — запитав депутат.

Натомість регіонал Леонід Кожара переконував, що позаблоковий статус, проголошений у засадах, — це відображення суспільної думки, споконвічне прагнення нашого народу. «Краще не об’єднуватися з кимось проти когось, а дружити та співпрацювати з усіма», — наголосив депутат. Анатолій Кінах стверджував, що реалізація цього законопроекту дозволить Україні найближчим часом провести суттєві реформи для покращення життя українців.

Лідер фракції КПУ Петро Симоненко наголосив на потребі більш детально прописати в законопроекті конституційні норми щодо прав людей на гідну оплату праці та пенсії, житло, роботу тощо. Крім того, за його словами, проект закону має чітко передбачати, що всі суперечливі питання щодо вступу України в якісь блоки чи міжнародні організації мають вирішуватися на референдумі.

Блок Литвина висловився за підтримку документа в першому читанні. Сергій Гриневецький наголосив, що під час доопрацювання до другого читання мають бути прописані більш детально положення щодо співпраці України з Росією і США. Крім того, має бути чітко зафіксовано, що держава не буде нав’язувати суспільству будь-яку ідеологію.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин закликав виважено доопрацювати цей «дуже чутливий документ» до другого читання. Під час голосування за ухвалення законопроекту «Про засади зовнішньої та внутрішньої політики в Україні» в першому читанні жодних інцидентів у сесійній залі не сталося.

Верховна Рада також прийняла у першому читанні проект закону «Про судоустрій і статус суддів», у цілому — законопроект про внесення змін до статті 13 закону «Про інноваційну діяльність» щодо строків дії державної реєстрації. У зв’язку з виступом Президента України Віктора Януковича з посланням до народу вечірнє засідання парламенту вирішено не проводити. Депутатів, які виявили бажання бути присутніми під час виступу 

В. Януковича, відвезли до палацу «Україна» автобусами. Опозиціонери ж заявили, що участі в цьому зібранні не братимуть.

Вранці депутати вітали з днем народження Віталія Барвіненка. Склав присягу член Вищої ради юстиції голова СБУ Валерій Хорошковський.