Сто днів четвертого Президента

Головний позитивний підсумок діяльності нової влади протягом такого періоду — підвищення рівня стабільності в країні і поліпшення очікувань в економіці і політиці. Про це заявив на прес-конференції заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. За його словами, прийняття державного бюджету на нинішній рік та газові домовленості — це вже моменти визначеності. Саме завдяки цьому поліпшився інвестиційний клімат, почали зростати  іноземні інвестиції, стабілізувалося очікування внутрішніх суб’єктів.

Основним недоліком ста днів роботи глави держави є так звана тінізація його політики. На цьому зійшлися директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко і заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий на вчорашній прес-конференції. Віктор Янукович, вважають вони, мав би прозоріше ухвалювати доленосні для країни рішення.

Обидва фахівці також вказували на дисбаланс зовнішньої політики нового керманича країни. Зокрема Олександр Сушко навів таку статистику: за сто днів роботи Президента проведено 22 зустрічі на найвищому рівні, зокрема з Росією — 14, із іншими країнами — 8.

Негативу в дисбалансі зовнішньої політики не побачив директор української філії Інституту країн СНД Володимир Кирилов. Він підкреслив, що штамп «проросійського» Віктор Янукович отримав не на посту, який обіймає зараз, а задовго до цього. Відтак зовнішня політика глави держави, на думку експерта, відповідає задекларованим у його виборчій програмі позиціям. І збігається з думкою українського суспільства.

А президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов переконаний, що за сто днів президентства Віктора Януковича Україна стрімко трансформувалася з парламентсько-президентської у президентську республіку. Серед позитивів він назвав відновлення керованості системою виконавчої влади. Хоча в соціально-економічній сфері, на його переконання, взято тайм-аут. Крім того, у внутрішній політиці відбулися декілька антидемократичних сигналів: скасування місцевих виборів, утиски свободи слова та перетворення Конституційного Суду на політичного гравця.

У свою чергу науковий керівник фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна повідомила, що експерти негативно оцінили підписання харківських угод між Україною і Росією. (Опитано 24—31 травня 19 осіб.) Також, за її словами, фахівці до негативних моментів віднесли кадрові призначення, заяви Президента про позаблоковий статус України і відсутність у неї євроатлантичних перспектив та підтримку главою держави дій фракції Партії регіонів зі створення коаліції з окремими депутатами у Верховній Раді. Водночас, за словами Ірини Бекешкіної, експерти позитивно оцінили підписання угод про демаркацію російсько-українського кордону, відновлення керованості системи державної влади, підписання закону «Про Державний бюджет на 2010 рік» та заяву Президента про пріоритетність європейської інтеграції, зроблену в Брюсселі 1 березня цього року.