У столиці розпочато демонтаж кіосків, розташованих біля станцій метрополітену. Але чи вистачить у міської влади мужності довести справу до кінця?
За час «правління» Леоніда Черновецького обличчя столиці помітно втратило свою особливість, а саме місто перетворилося на великий базар. Численні кіоски, ятки та інші малі архітектурні форми (МАФи) перекривають проходи до будинків і зупинок громадського транспорту. Вони витиснули киян із тротуарів на проїзну частину вулиць, позбавили зелених зон. Враження таке, що в Києві вже кожна клумба зайнята торговельним наметом...
Мораторій... ніхто  не виконує
Днями за розпорядженням КМДА розпочато демонтаж незаконних кіосків, установлених з порушенням норм пожежної безпеки та правил евакуації пасажирів з метро, а також у заборонених для їхньої роботи місцях — у межах так званих червоних ліній, де прокладені підземні комунікації, біля ЛЕП. Запроваджено мораторій на будівництво нових МАФів. Утім, його оголошено вже давно, хоча, за зізнанням самого голови КМДА Черновецького, розпорядження... ніхто не виконує! Він також уважає, що кіоски — проблема для Києва, з якою не можуть упоратися співробітники профільних служб. Ситуація, однак...
Тим часом столичні чиновники запевняють, що ведуть боротьбу з нелегальною установкою кіосків і впорядковують їхнє законне розміщення. А от за підрахунками Асоціації власників МАФів, якщо на початку минулого року в Києві працювало близько 6,8 тис. кіосків, то зараз їхня кількість становить близько 20 тис. За один рік тут з’явилося стільки об’єктів, скільки не було встановлено за останні десять років. І тільки один із 27 (!) кіосків — на законних підставах. Але що за радість киянам від «законних» МАФів, які заполонили весь простір навколо зупинок громадського транспорту і станцій метро? Адже торговельні точки тут не тільки створюють незручності для пасажирів, а й порушують їхню безпеку: навколо них установлені холодильники, які доводиться обходити по проїзній частині.
Не місто — суцільний «шанхай»
Виходить, що більше міська влада «бореться» з МАФами, то більше їх з’являється, так ще й у місцях, де їх апріорі бути не повинно. Приміром, на Контрактовій площі жадібні до наживи ділки зусібіч заставили кіосками пам’ятник Сковороді, а «шанхаї» у підземних переходах і біля виходів з метро давно перекрили нормальні проходи до них. Щоб дійти до входу в підземку, кияни змушені проштовхуватися між ятками з усілякою всячиною (на знімку праворуч). Та ще й лавірувати між візками й автомобілями, що підвозять різний товар — від овочів, фруктів, живої риби в цистернах до молочних продуктів. Сморід, бруд, сміття, одне слово — антисанітарія. А під час дощу або снігу ноги потопають у грязюці. Неважко уявити, що у разі НП люди перечавлять один одного. І ні пожежній, ні «швидкій» сюди не дістатися...
Тим часом уже й вищі посадові особи стверджують, що саме чиновники різних рівнів, користуючись службовим становищем, установили тисячі кіосків на місцях, де це робити заборонено. Тепер на будівництво нових МАФів запроваджено мораторій. А старі, нібито законні, розташовані на газонах, клумбах, у підземних переходах і на тротуарах? Керівники КМДА обіцяють, що всі договори будуть переоформлені, а чиновники створять нову схему розташування кіосків. От тільки чи захочуть вони боротися з тими, хто їм регулярно «відстібає»? Бо як у Києві могли з’явитися тисячі «лівих» кіосків? Адже, приміром, навіть проект документа про демонтаж МВФів на сайті КМДА проіснував лише один день. Після чого зник, а деякі київські чиновники поспішили назвати його «помилкою». То чи вистачить у міської влади мужності довести справу до кінця?
Чи загроза малому бізнесу
Сумніви щодо цього виникають у зв’язку з тим, що на місці деяких демонтованих кіосків з’являються... нові. З другого боку, такі кроки міської влади викликали протест власників МАФів, представників малого бізнесу, які стверджують, що забезпечують киянам 70 тисяч робочих місць. А деякі експерти вважають: якщо зникнуть усі продуктові кіоски, ціни в супермаркетах піднімуться щонайменше на чверть, адже конкурентів на ринку не залишиться. Тому багато київських чиновників — проти демонтажу й упорядкування мережі кіосків, мовляв, не можна кривдити малий бізнес.
У такому разі, чому робочі місця для киян повинні облаштовуватися буквально на головах їхніх співгромадян, тобто, чому кіоски обов’язково встановлюються за рахунок не тільки створення їм незручностей, а й безпеки пересування і середовища перебування? Ми, кияни, стали такими панами, що не в змозі придбати потрібний товар у тому само кіоску, але не на п’ятачку біля метро або в підземному переході до нього? Що, кіоск, установлений в іншому місці, позбавляє когось роботи? З іншого боку, хтось помітив, що зі збільшенням кількості кіосків ціни на ті само напої та інші товари стали нижчими, ніж у супермаркетах?
Інформація до роздумів. Не дуже давно, під час чергових виборів міського голови місто було обклеєне плакатами, мовляв, Київ — європейська столиця. Але в європейських столицях немає «шанхаїв», а підходи до метро, приміром, у Берліні, де, до речі, анітрохи не менше безробітних, ніж у Києві, мають інший вигляд (на знімку ліворуч). Нам так — не під силу?..