Такої думки начальник управління освіти і науки Закарпатської ОДА Михайло Мотильчак ,з яким веде розмову кореспондент «Голосу України».
— Михайле Андрійовичу, чи наша область готова до переходу на 12-річний чи 10-річний термін навчання?
— Проблема має два аспекти. Перший: чи є відповідна матеріально-технічна база? Як вплине це на збільшення кількості учнів, котрим доведеться навчатися у другу зміну; як організувати транспорт і харчування дітей? Другий: кадрове забезпечення, перехід на профільне навчання у 10—12 класах.
Якщо, приміром, перейдемо на 12-річку, то нам потрібно буде 52 шкільні автобуси, що на шість більше, ніж сьогодні. У другу зміну навчатиметься на 350—400 учнів більше, ніж нині. Додатково треба буде майже 700 вчительських посад за 18-годинного навантаження.
— Тепер учні після дев’ятого ідуть у вищі навчальні заклади І—ІІ ступенів акредитації. А при 12-річці ситуація зміниться?
— Нічого не зміниться. Зможуть продовжувати навчання в 10-му класі або у технікумах й училищах (їх в області — 36).
— Після 12-річки випускник матиме 18—19 років. Куди ітимуть працевлаштовуватися, якщо до вузів не вступлять?
— Туди ж, куди й сьогодні. В області шість ВНЗ, у яких може навчатися до 22 тисяч студентів.
Згоден, дванадцятикласник — цілком доросла людина. Особливо дівчата. І цей чинник слід враховувати.
— Думки колег вам відомі?
— Вони різні — як кажуть, 50 на 50. А ось позиції батьків ще не узагальнювали...
— Дванадцятирічна школа потребуватиме нових підручників. А на це потрібні чималі кошти.
— З першого вересня поточного року учні 10-х класів навчатимуться за новими підручниками і програмами. Для 11—12-х книжок ще немає.
Підручники видаються за кошти держбюджету. Ним на видання, придбання, зберігання і доставку підручників та посібників для студентів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних шкіл виділено 198,5 мільйона гривень, з них для Закарпаття — 5,4 мільйона.
— Якщо враховувати фінансову ситуацію, слід залишити 11-річку?..
— Треба враховувати всі моменти, але в жодному разі не повертатися до десятирічки.
— Профільне навчання. Це велика проблема для сільських шкіл загалом, а для гірських, де у класі часто по 5-6 учнів — особливо гостра. У чому бачите вихід?
— Одним із виходів запровадження профільного навчання в сільській школі є створення освітніх округів, які базувалися б навколо опорної школи.
У Мукачівському районі, скажімо, їх може бути не менше п’яти-шести. Усі ООШ не зможемо забезпечити транспортом і харчуванням, кадрами, спортбазою.
У школі, де у класі, приміром, 10 дітей, відкрити клас природничий, математичний, суспільно-гуманітарний неможливо. Наприклад, в області 707 загальноосвітніх навчальних закладів, 268 з них І—ІІІ ступеня, але аж ніяк не в кожному із них створено умови для профільного і трирічного терміну навчання в 12-літній школі.
— Надання педагогам статусу держслужбовця підтримуєте?
— Я проти. Аргумент? Держслужбовець має працювати вісім годин. В учителя ненормований робочий день. Зменшується відпустка тощо. Єдине, що варто запровадити — прирівняти учителів до держслужбовців при оформленні на пенсію. І збільшити зарплату.
Ужгород.
Фото автора.