Чим не влаштовувала десятирічка?

Що, приміром, має намір робити міністр? Згорнути розпочаті попередниками реформи, які здійснювалися за рецептами Заходу.

Не один рік тривають експерименти над дітьми. Може, досить!

Чим не влаштовувала десятирічка? Система освіти, побудована за радянських часів, давала дітям грунтовні знання.

Скажіть: де і коли отримали освіту наші президенти, міністри, депутати, керівники різних рівнів і рангів? То чому вони так зухвало руйнують кращі надбання і традиції вітчизняної освіти?

Програма загальноосвітньої школи не витримує жодної критики.

Розпочну з підручників. Президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень торік високо оцінив підручники, зазначивши, що вони стали змістовнішими, привабливішими. Книги, підкреслив академік, сприяють тому, аби діти вірили, що їхнє майбутнє таке ж світле, як ілюстрації в підручниках.

Пане Василю! Спустіться на землю. Про яке майбутнє говорите? Щоб це було, дитина має не тільки бачити ілюстрації, а й повсякденно стикатися з райдужними реаліями. Чи не так?

На прикладі підручника української літератури для 8-го класу хочу показати, наскільки змістовнішими вони стали.

Нещодавно син вивчав творчість Осипа Назарчука і його повість «Роксоляна». На початку твору зазначено: «На жаль, ні першого, ні другого разу повість не здобула такої величезної популярності, яку мала в 1930 році в Галичині... бо читач став набагато вимогливішим до художньо-історичної літератури, до мови твору й стилю письменника, до обізнаності автора в тих питаннях, які порушуються в творі».

То чому ж, запитую, пропонується для вивчення повість Назарчука, якщо можна насолодитись прекрасним романом «Роксолана» Павла Загребельного?

А чого варта «Червона шапочка» (Стара казка на новий лад)» Євгена Дударя! Я заборонила сину відвідувати урок української літератури на час вивчення цього, вибачте на слові, художнього твору.

Підручники з історії «створені», а не побудовані на історичних фактах. І це зрозуміло, бо хто нездатен творити історію, починає її переписувати.

Складається враження, що зміст деяких шкільних книжок складений на основі наукових дисертацій.

Інша тема. Змістовність і привабливість підручників — це добре. Але чому ніхто не подбав про те, щоб дитину не перекошував тягар портфеля?

Здавалося б, упровадження 12-річки повинно було зменшити навантаження на учнів. Але не так сталось, як гадалось. Причиною того, що рівень знань впав, вважаю саме розумову і фізичну перенавантаженість.

Не береться до уваги стан здоров’я школярів — ось що лякає.

Декілька слів про обов’язкове зовнішнє незалежне оцінювання. Чому в усьому світі відмовляються від тестового екзамену? Бо уже давно визнано, що якість освіти при ЗНО різко падає. Гадаю, потрібно дозволити освітнім закладам самим обирати види екзаменування абітурієнтів.

Тести мають аналітичний характер, відповіді на них зводяться до механічного сприйняття знань, часто закріплених у пам’яті шляхом зубріння.

Гадаю, невдалий експеримент незабаром завершиться, інакше він матиме катастрофічні наслідки для всієї системи освіти і для країни загалом.

Полтава.