Газета запросила читачів до дискусії про терміни навчання в загальноосвітніх закладах. Відгукуюсь.
Запровадження 12-річки в школах однозначно відтерміновує безробіття, вважає влада. Є інші думки. Мовляв, якщо не перейти на 12-річку, то: школярі будуть перевантажені; наші випускники не зможуть конкурувати з випускниками Західної Європи.
Ці аргументи непереконливі. Учнів за бажання можна розвантажити. За останні десятиліття справді з’явилось багато матеріалу, тому його краще перенести до програм ВНЗ. Збільшити термін навчання в університеті чи інституті легше і ефективніше, ніж у ЗОШ.
Конкурувати з випускниками інших країн тепер мріють лише ті, хто збирається на чужину. Таких небагато, і суспільство насамперед має дбати не про них.
Отже, основна причина запровадження 12-річного навчання — зменшення числа безробітних. Пропоную на цю проблему подивитися з іншого боку.
За останні два десятиліття кількість українців зменшилась на шість мільйонів. Якщо ситуацію з народженням дітей не поліпшити, через півсотні років нас буде 25 мільйонів. А тим часом населення на Землі збільшується, і міграційні процеси посилюються. Через століття на наших землях людей інших націй або й рас, вочевидь, стане більше, ніж українців.
Що сьогодні ми робимо в цій ситуації? Прагнемо її погіршити. Продовження терміну навчання на один рік неминуче призведе до того, що більшість жінок почнуть народжувати ще пізніше.
Традиційно вважається поганим тоном, коли школярка завагітніє. Батьки пропонують дітям після школи здобути вищу освіту і працевлаштуватися. Тому більшість жінок перше дитя народжують в 30, а то й пізніше. За таких умов кількості приросту населення не буде.
Щоб поліпшити демографічну ситуацію, середню школу бажано зробити
10-річною. А студентів заохочувати до створення сім’ї. Але кожен ВНЗ зобов’язати надавати одруженим кімнату в гуртожитку. Коли студентка завагітніє, вона може продовжити навчання дистанційно, заочно тощо. Або взяти академвідпустку. А якщо народиться дитина, молодій сім’ї слід платити стипендії. Коштів на це, гадаю, треба не більше, ніж обіцяє держава за новонародженого нині. Певен, поєднувати навчання з вихованням дітей молодим матерям і батькам стане вигідніше і зручніше.
Отримавши освіту і народивши нащадків, батькам буде простіше і кар’єру робити.
Зрозуміло, для такої організації суспільства потрібно істотно збільшити кількість гуртожитків. Досвід будівництва «хрущоб» свого часу переконав, що це реально.
Шановні депутати! Не відривайте однієї нагальної проблеми від іншої.
Григорій БЕВЗ,автор підручників для 5—11 класів.
Київ.
