Державні закупівлі повинні стати прозорими

Проте вони можуть призвести до спотворення конкуренції, застосування корупційних схем під час здійснення відповідних процедур, подальшого штучного ускладнення відносин у цій галузі, додаткових витрат бюджетних коштів. Крім того, на думку Президента, окремі положення закону не відповідають вимогам Конституції України та не узгоджуються з іншими законодавчими актами.

Зауваження Президента до цього закону, зокрема, стосувалися органу оскарження, оскільки схема його діяльності суперечить Конституції України і перетворює його на інструмент затягування прийняття рішень. Окрім того, глава держави вважає неприпустимим встановлення можливості блокування банками платежів замовників з процедур закупівлі поза судовими рішеннями. Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Його метою є створення конкурентного середовища у галузі державних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів тощо.

Зокрема, законодавчим актом передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є дизайнерські товари і послуги, виготовлення захищеного паперу, банкнот і монет, послуги банків, у капіталізації яких взяла участь держава, товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України або закупівля яких становить державну таємницю тощо. Особливості здійснення закупівлі таких товарів, робіт і послуг мають здійснюватися окремими законами.

Водночас під час обговорення депутати зауважували, що уряд не надав свої пропозиції депутатам у письмовій формі. Крім того, не було проведено і засідання профільного комітету щодо цього законопроекту і не підготовлено порівняльну таблицю.

Законопроект «Про внесення змін до статті 23 Цивільного кодексу України щодо відшкодування моральної шкоди» на пропозицію Президента відхилено (239 — «за»). Глава держави пропонував відхилити прийнятий парламентом закон, оскільки запропоновані в ньому критерії визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, на його думку, суперечать статтям 21 та 24 Конституції України.

У Міжнародний день захисту дітей депутати переймалися дорослими проблемами — ухвалювали законопроекти, повернуті до парламенту з президентським вето, та рахували «бойові загони» коаліції та опозиції, які змінюються щодня.

Депутати включили до порядку денного сесії низку законопроектів, серед яких — про всеукраїнський референдум та про засади зовнішньої та внутрішньої політики. Останній законопроект заплановано розглядати в четвер, 3 червня. Однак, за словами голови Комітету з питань нацбезпеки та оборони Анатолія Гриценка, цей стратегічно важливий для держави документ не можна ухвалювати за півтори доби. Парламентарій нагадав, що в Україні досі немає законодавчо визначених засад внутрішньої політики, а засади зовнішньої політики діють уже 17 років. Це означає, що нові засади визначатимуть політику держави на десятиріччя наперед. Дві фракції — «НУ—НС» і БЮТ виступили категорично проти таких стислих термінів розгляду документа. «Ми визнаємо, що засади внутрішньої та зовнішньої політики мають бути ухвалені, й у цьому документі є конструктивні основи для його розгляду в першому читанні, — сказав А. Гриценко. — Але ми категорично проти, щоб повторювався сценарій і події, які відбувалися у сесійній залі 27 квітня». У зв’язку із цим опозиція вимагає від Президента і глави парламенту зняти «тиск часу» при розгляді цього важливого для країни документа, і перед винесенням на розгляд парламенту оприлюднити на сторінках «Голосу України», щоб суспільство могло з ним ознайомитися, а експерти проаналізувати.

Розглянувши у другому читанні, парламент відправив на повторне друге читання проекти законів «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо вдосконалення підтримки сільськогосподарських підприємств), про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо прибережних захисних смуг та про внесення змін до Водного кодексу.

У цілому ухвалено проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу (щодо посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи) в авторстві депутатів Миколи Катеринчука та Сергія Терьохіна (368 «за»). Законопроектом передбачається збільшити кримінальну відповідальність за зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього, з восьми до десяти років. За такі злочини передбачається і можливість застосування довічного ув’язнення.

Ще один прийнятий документ — нова редакція закону про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, внесений Кабінетом Міністрів (360 «за»). У ньому викладено пріоритетні напрями розвитку науки і техніки до 2017 року. 

Метою проекту закону про захист персональних даних, розробленого групою народних депутатів із різних фракцій, який також ухвалено в цілому (355 «за»), є покращення нормативно-правового забезпечення захисту персональних даних в Україні відповідно до міжнародного права та законодавства Європейського співтовариства. Завданнями цього закону є створення правової бази державного регулювання суспільних відносин людини, суспільства і держави за умов дійового захисту громадських прав у сфері персональних даних; встановлення прав і гарантій, обов’язків і відповідальності всіх суб’єктів діяльності, пов’язаної із захистом персональних даних; забезпечення рівноправного і взаємовигідного міжнародного співробітництва.

А прийнятий у цілому проект закону про внесення змін до закону «Про дипломатичну службу», автором якого є народний депутат Тарас Чорновіл, регламентує правовий статус та порядок присвоєння дипломатичних рангів.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин повідомив про входження до складу коаліції депутатських фракцій «Стабільність і реформи» ще трьох донедавна бютівців — Андрія Веревського, Івана Деньковича та Олександра Шепелева. Склали присягу новообрані депутати від Партії регіонів — Олександр Киричко і Леонід Ісаєв. Вони також поповнили лави парламентської коаліції.