Легалізація зарплат — одне з головних джерел формування ресурсу місцевих бюджетів

Уряд оголосив війну зарплатам у «конвертах» і нелегальній зайнятості. З початку року податкова служба виявила 33,2 тисячі осіб, які працювали без трудових угод з роботодавцями і не сплачували жодних податків. Легалізація зарплат — одне з головних джерел формування ресурсу місцевих бюджетів та фондів соціального страхування, тому цей напрям роботи в ДПА вважають пріоритетним. «Тільки на Київщині за рахунок легалізації праці та детінізації зарплат цього року прогнозуємо збільшення сум податку з доходів фізичних осіб приблизно на 45 мільйонів гривень», — наголошує голова Державної податкової адміністрації в Київській області Анатолій ПЕТРЕНКО (на знімку). Про те, в який спосіб відбілюватимуть «сірі» та «чорні» прибутки, він розповів кореспонденту «Голосу України».

— Які схеми мінімізації податків при виплаті зарплат використовують найчастіше?

— Офіційно найманому працівникові виплачують мінімальну зарплату або навіть меншу, решту дають «у конверті» — без сплати будь-яких податків. Окрім відверто незаконних методів, є напівлегальні. З метою зменшення сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та відрахувань до спеціальних фондів керівники підприємств, особливо економічно активних, розривають трудові угоди з найманими працівниками. Потім реєструють їх як приватних підприємців — платників єдиного податку та неплатників ПДВ. Ці фізособи укладають угоди про надання послуг підприємствам, на яких працювали раніше. Підписуються акти виконаних робіт, на розрахунковий рахунок приватного підприємця перераховуються кошти або сплачується готівка. Якщо в такий спосіб підприємство перераховує приватному підприємцю протягом року 500 тисяч гривень, то до бюджету він сплачує 2400 гривень (по 200 щомісяця). А в статусі найманого працівника він сплачував би 15 відсотків щомісяця або 60—65 тисяч на рік. Щоб ефективно протидіяти цій схемі, треба змінити законодавство.

Мінімізатори активно використовують спрощену систему оподаткування. Уявіть собі: магазин пропонує одяг відомих брендів, кожна сукня коштує близько 10 тисяч. А податків власник крамниці сплачує аж 200 гривень на місяць.

— Березневе розпорядження уряду «Про затвердження Плану заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення» передбачає створення регіональних, районних та міських груп із питань легалізації виплати зарплати і зайнятості населення. Які в них завдання?

— Мета — витягти доходи громадян із конвертів, попередити порушення податкового законодавства, легалізувати тіньові кошти. На території Київської області створено робочі групи із працівників районних ДПІ, зокрема підрозділів податкової міліції та боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом. Вони беруть участь в роботі районних та міських робочих груп з питань легалізації виплати зарплати та зайнятості населення, створених місцевими держадміністраціями за участю профспілок та організацій роботодавців. Крім того, спільно з підрозділами Пенсійного фонду України на місцях проводять щомісяця моніторинг середньооблікової чисельності працівників, які виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру та за яких сплачуються обов’язкові платежі.

Найбільшу увагу приділяємо платникам податків, які мають значні валові доходи, збільшують економічний потенціал, але офіційно виплачують заробітну плату меншу за мінімальну чи на рівні мінімальної. Не сприяє збільшенню податкових надходжень і заборгованість із зарплати. На засіданнях комісій заслухали 59 керівників підприємств-боржників, за результатами було погашено заборгованість із виплати заробітної плати на 25 підприємствах в сумі 3,5 мільйона гривень. Відповідно до бюджету надійшло 483,3 тисячі гривень податку з доходів фізичних осіб. З початку року до органів прокуратури передано інформацію стосовно 31 суб’єкта господарювання (серед них —економічно активні, неактивні, а також банкрути), які не розраховуються зі своїми працівникам. Крім того, до прокуратури передано дані щодо 26 підприємств, які виплачували заробітну плату меншу за законодавчо встановлений мінімальний розмір.

— Яких порушників викрили під час перевірок?

— У Бородянському районі перевірили СПД — фізичну особу, на яку за трудовими договорами працювали троє найманих працівників. Офіційно їм нараховували половину мінімальної зарплати, насправді платили вдвічі більше. Податок з доходів фізосіб не утримувався. Додатково податківці нарахували 17,1 тисячі гривень.

Працівники інспекції в Миронівському районі виявили, що на одному з ВАТ безпідставно надавали податкову соціальну пільгу найманим працівникам. За результатами перевірки донараховано до сплати в бюджет 23,6 тисячі гривень. З початку року за результатами таких перевірок додатково нараховано до бюджету 1850 тисяч гривень.

— Що нині за законом загрожує працедавцю, який видає зарплату в «конвертах»?

— Дрібному порушнику загрожує донарахування податку та штрафні санкції подвійного розміру. Якщо його притягнуть до адміністративної відповідальності, то стягнуть ще й адмінштраф — від 51 до 170 гривень. На жаль, зібрати доказову базу нелегко: для цього потрібні свідчення найманих працівників, які отримували ті самі «конверти». Боячись втратити роботу, люди нечасто зважуються на такий крок.

— Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування праці)» зобов’яже підприємства робити відрахування до соціальних фондів і сплачувати прибутковий податок не з фактично нарахованої зарплати, а з індикативної, тобто визначеної «нагорі». Наскільки ефективною буде така схема?

— З точки зору легалізації виплати заробітної плати сьогодні цей законопроект вкрай необхідний. Якщо його ухвалять, керівники підприємств, установ та організацій будуть зацікавлені у виведенні зарплати з тіні. Крім збільшення надходжень до бюджету за рахунок податку з доходів фізичних осіб та відрахувань до спеціальних фондів, таке нововведення сприятиме підвищенню рівня соціальної захищеності громадян. Погоджуючись на платню «у конверті», найманий працівник уже нині позбавляє себе соціальних гарантій, а в майбутньому — ще й нормальної пенсії. Шкода, не всі це розуміють.

— Чи не зменшилась кількість платників податків через кризу?

— Не зменшилась, але нині ми не маємо такого істотного приросту, як у докризові часи, приміром, 2006 року. Першого квітня цього року на податковому обліку в області перебували 53615 юридичних осіб. З початку 2010 року зареєструвалися 566 нових платників податків-юросіб: порівняно із січнем 2009-го — на 3,6 відсотка більше, порівняно з початком 2008-го — приріст майже 10 відсотків. Кількість фізичних осіб-платників податків порівняно з січнем 2009 року збільшилась на 5,1 відсотка і сягнула цифри 108738. З початку року додатково зареєструвалися 2739 фізосіб.

— Які підприємства області забезпечують зростання надходжень до бюджету?

— Передусім це ВАТ «Укргідроенерго» (Вишгородський район), яке в першому кварталі нинішнього року сплатило в 3,3 разу більше податків порівняно з відповідним періодом 2009-го. Істотно збільшили платежі ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» (Бориспіль), «Украерорух» (Бориспіль), ВТ «Київоблгаз», аеропорт «Бориспіль» та ТОВ «Марс Україна» (Бровари). Основу промислового потенціалу області становлять більш як три сотні великих і середніх підприємств, проте близько 40 із них у першому кварталі цього року забезпечили майже 37 відсотків загальних надходжень по області до зведеного бюджету — 386,4 мільйона гривень. Для порівняння: загалом за цей період підприємства Київщини забезпечили доходи бюджетів усіх рівнів приблизно на 1047,2 мільйона гривень. Найпроблемнішим сектором є будівництво — протягом першого кварталу відрахування підприємств цієї галузі до бюджету зменшились на 16,8 відсотка.

Серйозні загрози для наповнення бюджету створює збитковість підприємств. За результатами роботи у 2009 році 88 суб’єктів господарської діяльності в області, разом узяті, задекларували 1726 мільйонів гривень збитків.

Порівняно з 2008 роком кількість таких підприємств збільшилась на 28, сума збитків — в 1,6 разу. Торік обсяг отриманих збитків навіть перевищив суму річних нарахувань з податку на прибуток!

— Ще одна болюча тема — повернення податку на додану вартість...

— Це питання потребує серйозного врегулювання. Уперше у 2009 році суми заявок із відшкодування цього податку по області (1443 мільйони гривень) перевищили річний збір ПДВ до бюджету (1352 мільйони гривень). Це нонсенс!

Уряд поставив перед ДПА завдання — зруйнувати корупційні схеми з відшкодування податку на додану вартість. Потрібно, по-перше, зробити ревізію наявної заборгованості та ліквідувати фіктивні заявки, а по-друге, проводити відшкодування в автоматичному режимі і насамперед вітчизняним виробникам, які здійснюють експортно-імпортні операції. Кабмін має намір до 1 червня 2010 року ліквідувати заборгованість із відшкодування ПДВ шляхом випуску облігацій і вже з липня здійснювати відшкодування в автоматичному режимі.

Робота з «інвентаризації» триває: в нашій області нині підтверджено заявок на повернення ПДВ на 360 мільйонів гривень, загалом попередньо заявлено більш як на мільярд, а відшкодовано з початку року лише 75,7 мільйона. У бюджеті немає коштів.

— Чи сподобається підприємцям ідея отримати папери замість «живих» грошей?

— Гадаю, підприємці будуть зацікавлені у пропонованій схемі, адже облігація — це повноцінний фінансовий документ, який бере участь в усіх операціях і платежах. Крім того, облігації видаватимуть із нарахуванням на них певного відсотка, затвердженого Кабміном.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.