Якщо Земля, за легендою, тримається на трьох китах, то сільське господарство Малинського району Житомирщини — на двох сільгосппідприємствах. На прикладі одного з них, «Малинівського», можна проілюструвати, як господарюють нині на Поліссі ті, кому вдалося вистояти після аграрної реформи.
Колись це був колгосп «Шлях до комунізму», куди возили високоповажні делегації зі столиці. Нині господарство розширилося — до нього частково увійшли землі колишніх колгоспів «Комуніст», імені Леніна та імені Ніни Сосніної. Крім Малинівки, це села Різня, Глумча, Пиріжки, Червоний Лан, Слобідка. Загалом підприємство орендує 7 тисяч гектарів землі. Обробляється з них 4 тисячі. Решту колишніх полів ще треба буде перетворити на ріллю чи на пасовища.
Тваринництво — це два приміщення свиноферми, які змогли відновити в Різні: одне відгодівельне, друге для свиноматок і поросят. Почали рік тому. Тоді тут було 90 голів, тепер 370. У планах — відбудувати ще два приміщення, щоб довести поголів’я свиней до тисячі.
Відновлення поголів’я ВРХ поки що тільки в планах. Віктор Оксаніченко, який очолює сільгосппідприємство з кінця минулого року, вважає, що це дуже потрібно зробити, причому навіть не так заради молока (на особливі прибутки від нього не сподіваються), а для того, щоб мати гній: без органіки на виснажених поліських ґрунтах на гарний урожай сподіватися годі.
У рослинництві великі надії покладають на ріпак. Цього року з внесенням мінеральних добрив посіяли близько 400 гектарів кукурудзи. Калькуляція така: щоб «закласти» один гектар качанистої, треба дві тисячі гривень, зібрати — 500 гривень, а кінцевий результат залежатиме від погоди і від ціни...
У «Малинівському» працює близько сімдесяти чоловік. Головне те, що всі своєчасно отримують зарплату. Але не скоро ще повезуть сюди Президента чи Прем’єра, щоб похвалитися успіхами. Без великих фінансових вливань, на одному ентузіазмі, для відродження колишньої слави потрібні будуть десятиліття.
Житомирська область.
