Чинне законодавство у сфері мовної політики гарантує належний розвиток усіх мов, включаючи і російську. Таку думку висловив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин в інтерв’ю телеканалу «Рада», повідомляє прес-служба парламенту.
«Мені вже доводилося надсилати роз’яснення місцевим керівникам з приводу того, які в них є права і можливості у частині застосування мов, виходячи із законів, що регламентують діяльність місцевих органів влади, а також законів, які регулюють мовну проблему в Україні», — сказав глава парламенту.
В. Литвин нагадав, що закон УРСР про мови, ухвалений у 1989 р., діє, і в ньому чітко зафіксований статус російської мови як мови міжнаціонального спілкування. Водночас, відповідаючи на запитання, чи не призведе прийняття парламентом нових законопроектів щодо підтримки російської мови до протистояння у суспільстві, глава парламенту відповів ствердно, зазначивши, що такі ініціативи потребують ретельного вивчення у частині відповідності чинному законодавству.
«Щодо законодавчих ініціатив, то коли вони надійдуть до парламенту, їх треба уважно проаналізувати на предмет їх співвідношення з Конституцією і висновками Конституційного Суду, а після того прийняти адекватні рішення, — сказав він. — Але все це має робитися спокійно, гласно, щоб не було причин для чергового протистояння».
Голова Верховної Ради зазначив також, що мовне питання, проблеми свободи совісті і релігії, міжнаціональних стосунків є «дуже чутливими сферами, які потребують хірургічно точних та зважених підходів, бо вони зачіпають найпотаємніші, найделікатніші струни людської душі».
Водночас Голова Верховної Ради розкритикував ідею федералізації України. «Тема, яку можна позначити таким терміном, як «відцентрові процеси», завжди починає даватися взнаки у періоди пікових політичних навантажень, — сказав В. Литвин. — Уже зараз ми стикаємося з таким явищем, як регіональний егоїзм, а це перші невеличкі кроки до відторгнення».
На його думку, пропозиції «поділитися і розбігтися» «можуть бути вигідні тим, хто вважає себе місцевою фінансовою елітою, щоб безроздільно панувати на окремо взятій території». «А Україна? А народ? А нація? А держава?», — наголосив політик.
«Необхідно зрозуміти: щоб розбігтися, розуму багато не треба, а для того, щоб об’єднати країну і суспільство, організувати взаємини та вийти на практичні результати, потрібні титанічні, неймовірні зусилля», — заявив він, додавши, що до цієї теми потрібно ставитися «з великою відповідальністю».
В. Литвин зазначив, що перед тим, як ставити питання про федералізм, потрібно подивитися на світову практику, проаналізувати економічні підвалини. «Багато мислителів і розумних людей в Україні в різні історичні часи висловлювали цю ідею, але треба подивитися, за яких умов вони про це говорили, яким було тоді загальне тло розвитку України, а також що собою наша країна являла тоді і що являє зараз, — сказав він. — Треба проаналізувати і такий чинник, як цивілізаційні засади життя людей на кожній території, подивитися на зовнішньополітичні устремління».
Підсумовуючи, Голова Верховної Ради наголосив на необхідності реалізації політики, «яка б у своїй основі несла інтегральний чинник». Саме така політика, на його думку, може привести до «колосального позитивного результату, кумулятивного ефекту, який дозволить забезпечити прорив України».