У травні в селищі Чорноморка, одному з найкрасивіших районів Одеси, стався зсув. Після багатоденних дощів у море почав сповзати береговий схил, що захоплює за собою елінги клубу спортивного рибальства. Величезний провал у грунті сягав загрозливих розмірів і становив для мешканців селища Чорноморка загрозу для життя. Рятувальники прийняли рішення про евакуацію жителів, які могли постраждати від наслідків стихії.
Життя над прірвою
Ця ситуація, скажемо так, не викликала ні паніки серед одеситів, ні рішучих дій служб порятунку. Зсуви, обвали на морському узбережжі стали для Одеси скоріше нормою життя, ніж надзвичайною ситуацією. Зсуви приморських схилів — постійний головний біль мешканців, чиї будинки розташовані в рекреаційній зоні біля морського узбережжя.
З 1928 року в місті працює протизсувна станція, а в 1939-му уряд України виніс спеціальну постанову про складання генеральної схеми протизсувних заходів на морському узбережжі. Така схема була розроблена в 1940 році, але практична реалізація розпочалася в 1965-му.
Боротьба зі зсувами — це боротьба за захист морського узбережжя. Вона почалася зі зведенням першої черги берегозахисту. В 1978 році була завершена друга черга робіт, а в 1980-му — розпочалося спорудження третьої черги, яка, на жаль, залишилася незавершеною. У результаті у двобої «море — береги» у ролі однозначного пораженця виявилася людина, життя якої над прірвою перетворилося на страх перед ударом стихії. Прибережні схили рік у рік стають дедалі крутішими, а крутість провокує зсуви.
Сьогодні мало хто навіть в Одесі уявляє, що руйнування зсувами схилів може призвести до масштабної екологічної катастрофи. Приморські схили в міській смузі є частиною гідротехнічних споруд, створених сорок років тому для захисту міста від зсувів. І не тільки від потужних атак моря, а й від ґрунтових вод. Шар родючого ґрунту й дерева на схилах захищають щебеневу подушку над рівнем водостійких глин. Це дотепне й сміливе інженерне вирішення дає ґрунтовій воді вільний вихід у море.
Чи є реальні варіанти приборкання зсувної зони? Є! Насамперед, необхідно зменшувати крутість схилів і збільшувати пляжну зону під морськими обривами. На думку вчених Одеської державної будівельної академії, необхідно перехоплювати ґрунтові води й викидати їх у море через систему штолень.
На думку доктора географічних наук Юрія Шуйського, необхідно негайно заборонити будь-яке багатоповерхове будівництво на морському узбережжі. Верхній шар морських схилів утворений лесовими породами, які сильно піддані намоканню і розбуханню. Багатоповерхові будинки, збудовані на такому ґрунті, по суті, приречені: вже сьогодні в новобудах не працюють ліфти, по стінах повзуть тріщини.
Друга складова порятунку прибережних схилів — збільшення пляжної зони.
Пляж без морського піску, що птах без крил
Контрольні виміри одеських пляжів після нинішньої суворої зими висвітили нерадісну картину: вони зменшилися майже вдвічі. Море «злизало» пісок, а на деяких пляжах підступило до набережної.
Одеса завжди славилася піщаними пляжами. Загальна довжина берегової лінії в обласному центрі сьогодні становить 30 кілометрів. Площа 13 міських пляжів досягла 43 гектарів, у тому числі 23 гектари — штучні пляжі, які були намиті в рамках боротьби зі зсувами.
В управлінні інженерного захисту території міста працюють люди інженерного складу і для них пляжі є у виробничому плані не місцями відпочинку, а гідротехнічними спорудами, що відіграють роль бар’єрів у боротьбі зі зсувами. Три роки тому в місті почалися роботи з відбудови піщаної маси в пляжній зоні. Прибулий із Голландії земснаряд, наповнивши трюми 10 тисячами тонн піску, кидав якоря в районі пляжу. Далі залучався до роботи пульпопровід, із черева якого пісок розсіювався над місцем відпочинку одеситів. Для повного насичення 30-метрової пляжної зони земснаряду було потрібно лише півтори години. Для порівняння: якби цю операцію виконували за стародавньою технологією, тобто завозили б піщану суміш самоскидами, фахівцям знадобилося б три доби.
Для відновлення піщаної маси рішенням сесії міської ради із природоохоронного фонду було виділено 44 мільйони гривень. Противників міської влади ця сума буквально обурила. Вони почали стверджувати, що «гроші пішли в пісок». Насправді, збільшення піщаної маси на пляжах мало кінцевою метою зміцнення захисного бар’єра перед морською стихією, що руйнує приморські схили. Тобто кошти були витрачені не на задоволення, а на порятунок міста від сповзання в море.
Сьогодні для наведення порядку на одеських пляжах потрібно 4,5 мільйона гривень, з них на порятунок Чорноморки піде 1,5 мільйона гривень.
Одеські пляжі, за оцінками незалежних міжнародних експертів, є найкращими в Україні. Більшість із них за рівнем надаваних послуг не поступаються всесвітньо відомим іспанським, італійським, французьким і Карибським пляжам. Пригнічує інше. Всіма правдами й неправдами люди з тугими гаманцями, наплювавши, по суті, на всі чинні українські закони, будують вілли в піщаній зоні. Дурну славу в одеситів має «Замок «Гаррі Поттера», що будується на 8-й станції Великого Фонтана. Хто дав дозвіл на будівництво цього об’єкта за декілька десятків метрів від моря?
Вакханалія з будівництвом вілл, особняків, палаців, палаццо в пляжній зоні наразі зупинена. А хто дасть гарантію, що вона не відновиться завтра?
Фото Олега Владимирського.
Компетентна думка
Владимир СОКОЛОВ, начальник управлінняінженерного захисту території міста, кандидат технічних наук:
— Від пляжу «Ланжерон» до пляжу «Аркадія» було розмито 18 відсотків піщаної маси. А від пляжу «Аркадія» до 16-ї станції Великого Фонтана пляжі втратили 30 відсотків піску. Для того щоб відпочивальники комфортно почувалися на морському березі, необхідно повернути 40 тисяч кубометрів піску. Треба обновити 11 траверсів у пляжній зоні. На це знадобиться мільйон гривень.
