У рамках передплатної кампанії «Голос України» провів бізнес-годину з луганськими підприємцями. Йшлося про те, як їм працюється в умовах законодавчої бази країни, а конкретно — хто і що заважає розвиватися.

Питання до підприємців, котрі зібралися, про те, у який час від дня проголошення незалежності в країні їм працювалося відносно легко, завис у повітрі. Напружуючи пам’ять, кожний із присутніх проводив подумки експрес-аналіз успіху свого бізнесу. Результат у всіх вийшов однаковий: ніколи луганським підприємцям не було легко, завжди доводилося боротися за своє існування, а в нинішніх умовах виживання особливо обтяжене великими труднощами. І розповіли чому.

Сергій ДАВИДОВ, директор фірми «Гривня плюс», голова правління Ради підприємців Луганська:

— З деяких пір я перестав брати участь у тендерах і різного роду конкурсах з оцінки об’єктів комунального майна Фонду держмайна, тому що, по-перше, вони не прозорі, по-друге, наскрізь просочені корупцією. Я аналізував, хто і як оцінює ці об’єкти. Прямо скажу: усе зводиться до особисто-готівкових відносин. Я не хочу в цьому брати участі, певною мірою собі на збиток. Відмовився від цього виду діяльності фірми.

Ольга ГНЄДОВСЬКА, директор кафе «Пролісок»:

— Віднедавна ми відчули великий відплив наших клієнтів. Причиною стала аж ніяк не криза, а поява темних конкурентів — кафе, створених у приватному секторі, які працюють без патентів, ліцензій, інших дозвільних документів, а також санітарних книжок тощо. Оскільки вони працюють нелегально, то контролюючі органи, як правило, їх не перевіряють. Тому не зрозуміло, чим там годують людей, якими продуктами й за якими цінами. Ми працюємо легально й до нас підвищена увага. Щомісяця здаємо свої страви на аналіз, частими гостями у нас бувають пожежники, працівники СЕС, податківці, правоохоронці... Перевіряють по повній програмі. Я не проти перевірок, тому що закони ми намагаємося не порушувати. Але чому залишають без уваги тих, хто працює в тіні? Очевидно, це комусь вигідно. Відомо, що кожний з нелегалів працює під чиїмось «дахом». Складається враження, що місцева влада не зацікавлена в розвитку легального бізнесу. Скажімо, до деякого часу в Луганську проводився експеримент — запровадження спецпатенту. «Пролісок» працював за спецпатентом, і ця форма була дуже зручна. Кафе могла перевіряти тільки санітарна служба. Одержання такого патенту — справа дорога, але мене це влаштовувало, тому що не доводилося платити іншим перевіряльним організаціям. Але такий податок скасували, тому що, на думку владних структур, він не виправдався. Думкою підприємців при цьому знехтували.

Андрій КАСПАРЕВИЧ, представник медичного центру «Анкас»:

— Нам справді доводиться виживати. Причиною тому є, насамперед, корупція, яка полягає в зайвій надбудові дозвільної системи й перевірок. На мою думку, треба скасувати всі перевіряльні організації, а перевірки проводити лише за фактом порушень. До того ж без інсценівок таких фактів, чим особливо грішать наші правоохоронці. До речі, за рахунок скорочення роздутих штатів контролюючих організацій можна заощадити державні кошти, які йдуть на їхнє утримання. Жоден уряд не береться розглянути питання про право приватних підприємств медичного профілю видавати листки тимчасової непрацездатності. Відомо, що в державних лікарнях і поліклініках розквітає «чорний» бізнес, коли за лікарняний листок доводиться платити великі гроші. Це свавілля встановили самі державні чиновники, які, у свою чергу, закликають нас чесно працювати.

Світлана КОШЕЛЄВА, приватний підприємець:

— Ми, риночники, найдрібніші підприємці, яких у місті найбільше. Працюємо легально, податки, оренду, ринкові збори платимо справно, але працювати нам не дають. Тільки-но завезеш товар — міліція тут як тут. І «пастимуть» доти, доки їм не заплатиш. Вигадують різні приводи, щоб зробити тебе винним. Якщо є і договір на оренду, і сертифікат, і свідоцтво, й інші документи, вимагають дозвіл на торгівлю. Якщо його немає, лякають конфіскацією товару. На жаль, небагатьом підприємцям відомо, що такий дозвіл в Україні скасовано, але в Луганську чомусь продовжують вимагати цей документ.

Андрій КОРЧЕВНИЙ, віце-президент адвокатської компанії:

— Ми цікавилися цим питанням і у нас є дві відповіді з приводу такого дозволу. У Державному комітеті підприємництва України нам відповіли, що такий документ не потрібен, у Луганському міськвиконкомі вважають, що він потрібний в обов’язковому порядку. Але я хотів би ще сказати про перевірки. За родом своєї діяльності мені доводилося брати в них участь з боку міліції й податкової. І я був свідком того, як перевіряльники приїжджають з направленнями на перевірку вже з печаткою і на ходу заповнюють їх у певних випадках. А підприємцеві пояснюють, що на нього надійшов сигнал, і перевірка планова. Маю зазначити, що якщо виникає питання, кого перевіряти, то йдуть насамперед до того, хто не може за себе постояти й згодний платити...

Геннадій МІРОШНИЧЕНКО, голова правління профспілки «Наше право»:

— Наша громадськість практично не бере участі у формуванні міського бюджету. Це неправильно. На мою думку, до закону про місцеве самоврядування треба ввести пункт про те, що на кожній території, яка формує бюджет, створити громадську рахункову палату із представників громадськості, до якої обов’язково мають входити і підприємці. Питання треба поставити так, щоб бюджет ухвалювався тільки з урахуванням пропозицій рахункової палати. Як член міської ради підприємців, хочу сказати, що ми часто працюємо як пожежна команда. Когось із підприємців «придавили» — ми прибігли на допомогу, відстояли. Потрібно створювати систему, щоб на кожній перевірці обов’язково був присутній член ради або представник громадської організації, до якої підприємець входить.

Сергій ДАВИДОВ, голова правління міської Ради підприємців:

— Маю зазначити, що наша присутність під час проведення різних перевірок допомогла ліквідувати не один конфлікт. У нас уже вибудовуються паритетні відносини й намітилося взаєморозуміння з окремими контролюючими організаціями. Але є одна проблема. Річ у тім, що окремі підприємці не афішують перевірки, не борються зі здирниками й воліють мовчати. Вважають, що краще віддати останні гроші, ніж конфліктувати. А дарма. Коли під час перевірок присутні члени ради, питання вирішується принципово, по-чесному, одне слово, за законом.

Сергій ГЕРИЧ, представник Центру управлінських технологій:

— У 90-х роках, коли бізнес в Україні лише розгортався, було важко, а сьогодні зовсім погано. І не тому, що хтось спеціально закручує гайки, а тому що існує певна логіка розвитку бізнесу. Вона призводить до того, що конкуренція стає дедалі жорсткіша, працювати доводиться більше, а ефективність усе менша і менша. Яка допомога з боку влади? Взаємини між владою й бізнесом будуються на такому принципі: повна відповідальність з боку підприємців і повна безвідповідальність з боку влади. Під час нашої розмови сьогодні висловлювалося багато волаючих фактів. Хіба вони не відомі владі? Вона знає про це, але нічого не робить для того, щоб полегшити наше життя, допомогти нашому бізнесу. На жаль, держава постійно міняє правила гри, а для підприємців, для бізнесу ці правила мають бути довгочасними, перспективними, прозорими, прогнозованими. Тоді бізнес зможе успішно розвиватися.

***

Наприкінці бізнес-години її учасники зійшлися на думці, що недосконала законодавча база деякою мірою робить із підприємців... злочинців. Складність процедур під час організації бізнесу, невиправдані перевірки тримають підприємців під постійним «ковпаком», не дають працювати вільно. Такий стан змушує людей давати хабара, бути учасниками чужих корупційних схем. Влада й підприємці грають не на рівних. Єдиних правил немає. Як вихід учасники бізнес-години домовилися проявляти більше активності у захисті своїх прав і інтересів, а також об’єднуватися і шукати взаєморозуміння з владою.

Висловлюємо подяку голові правління Ради підприємців Луганська Сергію Давидову за сприяння у підготовці бізнес-години з підприємцями.

 

Луганськ.

На знімках: свою думку висловлює Андрій Каспаревич; під час проведення бізнес-години.

Фото Сергія ДАВИДОВА та Алли АНТІПОВОЇ.